На початку січня 1245 року галицько-волинський князь Данило Романович зустрівся з ханом Батиєм. Внаслідок переговорів між Данилом і Батиєм зав’язалися союзницькі стосунки.
Завдяки цьому галицько-волинські землі на деякий час були вбережені від набігів золотоординців.
6 грудня 1240 року Батий захопив Київ. Завойовницькі полчища рушили від Києва на захід, винищуючи все на своєму шляху.
У 1245 році прибули посли від хана Батия до Данила з грізним посланням: «Дай Галич!». Данило, зайнятий безперервними війнами зі своїми суперниками, не встиг укріпити своїх міст і не був у змозі дати відсіч татарським полчищам. Він заздалегідь іде в Золоту Орду на поклін до хана, щоб визнати себе його данником і зберегти свою землю.
26 жовтня 1245 року вибрався Данило в гості до хана Батия. На початку січня 1246 року він прибув до Батия на Волгу. Данила лякали чутки, що монголи змусять його, християнина, кланятися кущу, вогню і мертвим пращурам. Тут його зустрів прислужник князя Ярослава Всеволодовича Сонгур і сказав: «Брат твій Ярослав кланявся кущу і тобі кланятися», на що вівповів розсерджений Данило: «Диявол говорить із уст ваших. Бог запре уста твої і не буде почуто слово твоє». В цей час Данила покликав Батий. Князь був втішений, що його не примушували робити нічого такого, що скидалося б на служіння ідолам. Батий звернувся до нього: «Даниле! Чому ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов єси, то й се добре. Чи п’єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумис? Данило відповів: «Досі я не пив. А нині ти велиш – п’ю». Батий сказав: «Ти вже наш таки татарин. Пий наше пиття!».
Гостював Данило у Батия двадцять п’ять днів і отримав дозвіл управляти галицько-волинськими землями. Рідні і близькі раділи, що Данило повернувся живий і здоровий від Батия, але журилися з його приниження.
Про це пише з жалем літописець: «О, лихіша лиха честь татарськая! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, Володимиром, Галичем, іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хотять і погрози ідуть, (і) він життя не надіється! О, лиха ти, честь татарськая!».
Хоч для Данила ця гостина у хана була принизливою, проте він досягнув успіху – зберіг свою державу на деякий час від грабіжницьких нападів татарської орди.
Своїм дипломатичним хистом Данило зумів зберегти Галицько- Волинську державу від розорення монголо-татарською ордою.
положение греции в какой-то степени определило ее и культурное развитие. соседство с регионами, где зародились древние цивилизации, дало возможность грекам войти в тесные культурные контакты с ними. в v-iv в. до н.э. древнегреческая цивилизация достигла своего апогея. неслучайно этот период называется классическим. однако фактор вынуждал также греков неоднократно отстаивать свою независимость.
впервые греческие города - государства потеряли свою независимость в результате победоносного похода македонских царей филиппа ii и его сына александра великого. за этим последовало вторжение римлян в середине ii в. до н.э. до 1453 г. греки входили в состав восточной римской империи, названной впоследствии византийской. с 1453 г. начинается трагическая для греков 450-летняя турецкого владычества. в начале xix в. под влиянием французской буржуазной революции зарождается национально - освободительное движение. результатом долгой и кровавой борьбы явилось провозглашение независимого греческого государства в 1822 г.
xx в. насыщена кровавыми событиями. начало xx века было отмечено войнами (1912-1913 в результате которых северная греция была освобождена от турецкого владычества. первая мировая война не обошла стороной и грецию. с 1917 г. греки принимали участие в военных действиях на стороне антанты. страна оказалась в числе победителей, и этому факту к греции были присоединены западная и восточная фракия, острова имврос и тенедос, а также правительство греции получало право городом смирни (греческий город на западном побережье совр. турции) и его . в связи с этим в 1919 г. в турции началась революция под руководством мустафы кемаля с целью скинуть султана и аннулировать итоги соглашений. для того, чтобы отстоять свои земли, греческое правительство в 1919 году объявляет войну турции. греки проиграли эту войну, и во избежание дальнейшего кровопролития было решено произвести обмен населений греции и турции, т. е. турки из греции должны были переселиться в турцию, а греки из турции - в грецию. это событие вошло в под названием "малоазиатская катастрофа".
1941-1944 гг. - страна была оккупирована , итальянскими и болгарскими фашистами.
1946 - 1949 гг. - гражданская война.
1967-1974 гг. - военная диктатура.
до 1974 г. греция была конституционной монархией. последний король константин ii был изгнан и в настоящее время живет в лондоне.
с 1981 г. - греция является полноправным членом европейского союза.
На початку січня 1245 року галицько-волинський князь Данило Романович зустрівся з ханом Батиєм. Внаслідок переговорів між Данилом і Батиєм зав’язалися союзницькі стосунки.
Завдяки цьому галицько-волинські землі на деякий час були вбережені від набігів золотоординців.
6 грудня 1240 року Батий захопив Київ. Завойовницькі полчища рушили від Києва на захід, винищуючи все на своєму шляху.
У 1245 році прибули посли від хана Батия до Данила з грізним посланням: «Дай Галич!». Данило, зайнятий безперервними війнами зі своїми суперниками, не встиг укріпити своїх міст і не був у змозі дати відсіч татарським полчищам. Він заздалегідь іде в Золоту Орду на поклін до хана, щоб визнати себе його данником і зберегти свою землю.
26 жовтня 1245 року вибрався Данило в гості до хана Батия. На початку січня 1246 року він прибув до Батия на Волгу. Данила лякали чутки, що монголи змусять його, християнина, кланятися кущу, вогню і мертвим пращурам. Тут його зустрів прислужник князя Ярослава Всеволодовича Сонгур і сказав: «Брат твій Ярослав кланявся кущу і тобі кланятися», на що вівповів розсерджений Данило: «Диявол говорить із уст ваших. Бог запре уста твої і не буде почуто слово твоє». В цей час Данила покликав Батий. Князь був втішений, що його не примушували робити нічого такого, що скидалося б на служіння ідолам. Батий звернувся до нього: «Даниле! Чому ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов єси, то й се добре. Чи п’єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумис? Данило відповів: «Досі я не пив. А нині ти велиш – п’ю». Батий сказав: «Ти вже наш таки татарин. Пий наше пиття!».
Гостював Данило у Батия двадцять п’ять днів і отримав дозвіл управляти галицько-волинськими землями. Рідні і близькі раділи, що Данило повернувся живий і здоровий від Батия, але журилися з його приниження.
Про це пише з жалем літописець: «О, лихіша лиха честь татарськая! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, Володимиром, Галичем, іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хотять і погрози ідуть, (і) він життя не надіється! О, лиха ти, честь татарськая!».
Хоч для Данила ця гостина у хана була принизливою, проте він досягнув успіху – зберіг свою державу на деякий час від грабіжницьких нападів татарської орди.
Своїм дипломатичним хистом Данило зумів зберегти Галицько- Волинську державу від розорення монголо-татарською ордою.
Объяснение:
положение греции в какой-то степени определило ее и культурное развитие. соседство с регионами, где зародились древние цивилизации, дало возможность грекам войти в тесные культурные контакты с ними. в v-iv в. до н.э. древнегреческая цивилизация достигла своего апогея. неслучайно этот период называется классическим. однако фактор вынуждал также греков неоднократно отстаивать свою независимость.
впервые греческие города - государства потеряли свою независимость в результате победоносного похода македонских царей филиппа ii и его сына александра великого. за этим последовало вторжение римлян в середине ii в. до н.э. до 1453 г. греки входили в состав восточной римской империи, названной впоследствии византийской. с 1453 г. начинается трагическая для греков 450-летняя турецкого владычества. в начале xix в. под влиянием французской буржуазной революции зарождается национально - освободительное движение. результатом долгой и кровавой борьбы явилось провозглашение независимого греческого государства в 1822 г.
xx в. насыщена кровавыми событиями. начало xx века было отмечено войнами (1912-1913 в результате которых северная греция была освобождена от турецкого владычества. первая мировая война не обошла стороной и грецию. с 1917 г. греки принимали участие в военных действиях на стороне антанты. страна оказалась в числе победителей, и этому факту к греции были присоединены западная и восточная фракия, острова имврос и тенедос, а также правительство греции получало право городом смирни (греческий город на западном побережье совр. турции) и его . в связи с этим в 1919 г. в турции началась революция под руководством мустафы кемаля с целью скинуть султана и аннулировать итоги соглашений. для того, чтобы отстоять свои земли, греческое правительство в 1919 году объявляет войну турции. греки проиграли эту войну, и во избежание дальнейшего кровопролития было решено произвести обмен населений греции и турции, т. е. турки из греции должны были переселиться в турцию, а греки из турции - в грецию. это событие вошло в под названием "малоазиатская катастрофа".
1941-1944 гг. - страна была оккупирована , итальянскими и болгарскими фашистами.
1946 - 1949 гг. - гражданская война.
1967-1974 гг. - военная диктатура.
до 1974 г. греция была конституционной монархией. последний король константин ii был изгнан и в настоящее время живет в лондоне.
с 1981 г. - греция является полноправным членом европейского союза.