Ім'я Костянтина (Василя) Костянтиновича Острозького (1526-16081) глибоко шанується православними в білоруських, українських і польських землях. Нащадок Рюриковичів [7. - С. 958] і князів туровських [2. - С. 46]2, київський воєвода, князь К.К. Острозький – особистість історичного масштабу, значення якої ще належить розкрити майбутнім поколінням. Вплив діяльності Острозького не обмежується 16-початком 17 століття. І сьогодні в 21 столітті, через майже п'ять століть тому, нам належить розкрити сенс здійсненого ним подвигу і з вдячністю взяти кілька корисних уроків з осмислення і формулювання цінностей церковно-культурної ідентифікації в складних історичних обставинах.
Проблема вибору культурно-історичної ідентичності князями Острозькими.
Проблема практичного вибору культурно-історичної ідентичності стояла ще перед Батьком кн. К. К. Острозького-Костянтином Івановичем Острозьким (бл. 1460-1463-1530), великим гетьманом литовським, воєводою трокським, старостою брацлавським і Вінницьким. Після того як К.і. Острозький був поранений в битві при Р. Ведроша (1500) і взятий в полон московськими військами, він навіть недовго пробув московським підданим в Сані боярина (1506-1507 рр.). Таким чином, Костянтин Іванович Острозький був активним учасником геополітичного протистояння Литви і Москви, значною подією якого стала перемога під його керівництвом в битві під Оршею в 1514 р.За великі військові заслуги (більше 60 перемог, у тому числі в битвах з татарами Кримського ханства) король двічі вшанував К. і. Острозького тріумфом, йому було подаровано багато земель4.
Однак слід підкреслити, що в умовах боротьби з німецькими лицарями, татарами, "московитами" за державно-національну самобутність і лідерство в регіоні, у Великому князівстві Литовському і (після Люблінської унії 1569) р.в Речі Посполитій зберігався стабільний релігійний мир і толерантність по відношенню до всіх християнських конфесій. Принципи релігійної свободи були закріплені в статуті ВКЛ 1588 р.і постановах Варшавської Конфедерації 1573 р., що дозволяло зміцнювати і розвивати релігійну ідентичність як православним, так і католикам, а в 16 ст. – протестантам. На наш погляд, саме віротерпима політика влади, що зрівнює в правах всі конфесії, до певного часу (другої половини 16 ст.) сприяла розвитку природної релігійності підданих і визначила наднаціональний стиль цих процесів. Перебуваючи "на краю Європи", Велике Князівство Литовське швидко і безкровно, без воєн і революцій, засвоювало авангардні європейські тенденції, які легко проникали в релігійний світ екуменічно налаштованої шляхти і магнатів: протестантизм в різних, часто радикальних, варіантах, Контрреформація, уніатство. Західноруське православ'я в цих умовах виробляло свої принципи ідентифікації та засоби захисту. Виразниками цих принципів стали князі Острозькі і, перш за все кн.К. К. Острозький.
4. Сожжение на костре8. Мировая религия11. Прощение грехов
4. Сожжение на костре8. Мировая религия11. Прощение грехов12. Церковный суд рассматривающий преступления против веры и церкви
4. Сожжение на костре8. Мировая религия11. Прощение грехов12. Церковный суд рассматривающий преступления против веры и церкви14. Политика, направленная на борьбу с протестанизмом
4. Сожжение на костре8. Мировая религия11. Прощение грехов12. Церковный суд рассматривающий преступления против веры и церкви14. Политика, направленная на борьбу с протестанизмом19. Немецкий богослов
4. Сожжение на костре8. Мировая религия11. Прощение грехов12. Церковный суд рассматривающий преступления против веры и церкви14. Политика, направленная на борьбу с протестанизмом19. Немецкий богослов21. Город, где в 1521 проходил рейхстаг.
По вертикали:
1. Духовный наставник
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина6. Собрание пресвитеров
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина6. Собрание пресвитеров7. Прозвище Ж. Кальвина
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина6. Собрание пресвитеров7. Прозвище Ж. Кальвина9. Передача церковных земель государству
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина6. Собрание пресвитеров7. Прозвище Ж. Кальвина9. Передача церковных земель государству10. Наука о религии
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина6. Собрание пресвитеров7. Прозвище Ж. Кальвина9. Передача церковных земель государству10. Наука о религии13. Глава православной церкви
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина6. Собрание пресвитеров7. Прозвище Ж. Кальвина9. Передача церковных земель государству10. Наука о религии13. Глава православной церкви15. Монашеская организация
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина6. Собрание пресвитеров7. Прозвище Ж. Кальвина9. Передача церковных земель государству10. Наука о религии13. Глава православной церкви15. Монашеская организация16. Собрание представителей церквей
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина6. Собрание пресвитеров7. Прозвище Ж. Кальвина9. Передача церковных земель государству10. Наука о религии13. Глава православной церкви15. Монашеская организация16. Собрание представителей церквей17. Собрание пасторов
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина6. Собрание пресвитеров7. Прозвище Ж. Кальвина9. Передача церковных земель государству10. Наука о религии13. Глава православной церкви15. Монашеская организация16. Собрание представителей церквей17. Собрание пасторов18. Глава католической церкви
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина6. Собрание пресвитеров7. Прозвище Ж. Кальвина9. Передача церковных земель государству10. Наука о религии13. Глава православной церкви15. Монашеская организация16. Собрание представителей церквей17. Собрание пасторов18. Глава католической церкви20. Последователь Лютера
Ім'я Костянтина (Василя) Костянтиновича Острозького (1526-16081) глибоко шанується православними в білоруських, українських і польських землях. Нащадок Рюриковичів [7. - С. 958] і князів туровських [2. - С. 46]2, київський воєвода, князь К.К. Острозький – особистість історичного масштабу, значення якої ще належить розкрити майбутнім поколінням. Вплив діяльності Острозького не обмежується 16-початком 17 століття. І сьогодні в 21 столітті, через майже п'ять століть тому, нам належить розкрити сенс здійсненого ним подвигу і з вдячністю взяти кілька корисних уроків з осмислення і формулювання цінностей церковно-культурної ідентифікації в складних історичних обставинах.
Проблема вибору культурно-історичної ідентичності князями Острозькими.
Проблема практичного вибору культурно-історичної ідентичності стояла ще перед Батьком кн. К. К. Острозького-Костянтином Івановичем Острозьким (бл. 1460-1463-1530), великим гетьманом литовським, воєводою трокським, старостою брацлавським і Вінницьким. Після того як К.і. Острозький був поранений в битві при Р. Ведроша (1500) і взятий в полон московськими військами, він навіть недовго пробув московським підданим в Сані боярина (1506-1507 рр.). Таким чином, Костянтин Іванович Острозький був активним учасником геополітичного протистояння Литви і Москви, значною подією якого стала перемога під його керівництвом в битві під Оршею в 1514 р.За великі військові заслуги (більше 60 перемог, у тому числі в битвах з татарами Кримського ханства) король двічі вшанував К. і. Острозького тріумфом, йому було подаровано багато земель4.
Однак слід підкреслити, що в умовах боротьби з німецькими лицарями, татарами, "московитами" за державно-національну самобутність і лідерство в регіоні, у Великому князівстві Литовському і (після Люблінської унії 1569) р.в Речі Посполитій зберігався стабільний релігійний мир і толерантність по відношенню до всіх християнських конфесій. Принципи релігійної свободи були закріплені в статуті ВКЛ 1588 р.і постановах Варшавської Конфедерації 1573 р., що дозволяло зміцнювати і розвивати релігійну ідентичність як православним, так і католикам, а в 16 ст. – протестантам. На наш погляд, саме віротерпима політика влади, що зрівнює в правах всі конфесії, до певного часу (другої половини 16 ст.) сприяла розвитку природної релігійності підданих і визначила наднаціональний стиль цих процесів. Перебуваючи "на краю Європи", Велике Князівство Литовське швидко і безкровно, без воєн і революцій, засвоювало авангардні європейські тенденції, які легко проникали в релігійний світ екуменічно налаштованої шляхти і магнатів: протестантизм в різних, часто радикальних, варіантах, Контрреформація, уніатство. Західноруське православ'я в цих умовах виробляло свої принципи ідентифікації та засоби захисту. Виразниками цих принципів стали князі Острозькі і, перш за все кн.К. К. Острозький.
Вот вроде тебе)))
Объяснение:
По горизонтали:
4. Сожжение на костре
4. Сожжение на костре8. Мировая религия
4. Сожжение на костре8. Мировая религия11. Прощение грехов
4. Сожжение на костре8. Мировая религия11. Прощение грехов12. Церковный суд рассматривающий преступления против веры и церкви
4. Сожжение на костре8. Мировая религия11. Прощение грехов12. Церковный суд рассматривающий преступления против веры и церкви14. Политика, направленная на борьбу с протестанизмом
4. Сожжение на костре8. Мировая религия11. Прощение грехов12. Церковный суд рассматривающий преступления против веры и церкви14. Политика, направленная на борьбу с протестанизмом19. Немецкий богослов
4. Сожжение на костре8. Мировая религия11. Прощение грехов12. Церковный суд рассматривающий преступления против веры и церкви14. Политика, направленная на борьбу с протестанизмом19. Немецкий богослов21. Город, где в 1521 проходил рейхстаг.
По вертикали:
1. Духовный наставник
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина6. Собрание пресвитеров
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина6. Собрание пресвитеров7. Прозвище Ж. Кальвина
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина6. Собрание пресвитеров7. Прозвище Ж. Кальвина9. Передача церковных земель государству
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина6. Собрание пресвитеров7. Прозвище Ж. Кальвина9. Передача церковных земель государству10. Наука о религии
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина6. Собрание пресвитеров7. Прозвище Ж. Кальвина9. Передача церковных земель государству10. Наука о религии13. Глава православной церкви
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина6. Собрание пресвитеров7. Прозвище Ж. Кальвина9. Передача церковных земель государству10. Наука о религии13. Глава православной церкви15. Монашеская организация
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина6. Собрание пресвитеров7. Прозвище Ж. Кальвина9. Передача церковных земель государству10. Наука о религии13. Глава православной церкви15. Монашеская организация16. Собрание представителей церквей
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина6. Собрание пресвитеров7. Прозвище Ж. Кальвина9. Передача церковных земель государству10. Наука о религии13. Глава православной церкви15. Монашеская организация16. Собрание представителей церквей17. Собрание пасторов
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина6. Собрание пресвитеров7. Прозвище Ж. Кальвина9. Передача церковных земель государству10. Наука о религии13. Глава православной церкви15. Монашеская организация16. Собрание представителей церквей17. Собрание пасторов18. Глава католической церкви
1. Духовный наставник2. Движение за церковную реформу3. Направление католичества5. Сторонники Ж. Кальвина6. Собрание пресвитеров7. Прозвище Ж. Кальвина9. Передача церковных земель государству10. Наука о религии13. Глава православной церкви15. Монашеская организация16. Собрание представителей церквей17. Собрание пасторов18. Глава католической церкви20. Последователь Лютера