Какие факты относится к национально-освободительному движению под предводительством Сырыма Датулы (1783-1797 гг.)
Верных ответов: 3
После неудачи при осаде Оренбурга основные
силы восставших отступили в район Троицкой
крепости, приблизившись к пределам
Среднего жуза.
В октябре 1789 г. Игельстром представил
новый проект управления жузом, в котором
учел пожелания правительства: восстанов-
ление ханской власти и раздробление
Младшего жуза на шесть частей — расправ.
Создавалось главное правление во главе с
ханом.
Восстание было крупным выступлением казах-
станских шаруа, направленным. против
феодальной и колониальной эксплуатации,
подорвавшим основы ханской власти в Млад-
шем жузе, что приблизило ее окончательную
ликвидацию.
Весной 1783 г. начались набеги казахов на
Уральскую линию укрепленийи т.д.
Со второй половины 15 века в Западной Европе происходит важнейшие перемены, ознаменовавшие начала эпохи. Эта эпоха была названа( Ренессансом). Эта эпоха зародилась в Италии.Эпоха возрождения названа так как в 15 веке зародились много творчесткового расцвета средневекового общества. Сейчас во многих столицах, госсударствах висят знаменитые столь важные открытия музеев. Вы можите увидеть Мона лизу или по другому (《Джоконда》). В этом картине можно увидеть что она насмехается над тобой или просто сидит и улыбается. Это был новый эффект в его творении а самим кто нарисовал Мона Лизу является Леонардо Да Винчи. Еще он создал некоторые летательные аппараты
Неза что! Удачи!
Політична криза в Китаї загострювалася. У 1908, по смерті імператриці Ци Сі, правителем проголошено її онука — дворічного Пуї, а реальну владу захопила маньчжурська знать, яка усунула з вищих посад китайську аристократію.
У травні 1911 уряд передав право на будівництво залізниць у ряді провінцій спільному британо-франко-німецько-американському консорціуму, відібравши його у китайських акціонерних компаній. Це викликало хвилю невдоволення та спровокувало повстання у Сичуані, а ввечері 10 жовтня виступили революційно налаштовані солдати гарнізону в Учані. «Тунмінхой» очолив ці повстання та поширив їх на сусідні провінції — почалася Сіньхайська революція (від назви року з 30 січня 1911 до 17 лютого 1913 за китайським календарем).
29 грудня 1911 представники 17-ти повсталих провінцій у Нанкіні («південній столиці») проголосили Китай республікою й обрали Сунь Ятсена її тимчасовим президентом. Однак республіканський уряд контролював лише частину терену країни, в Китаї тривала громадянська війна. Командувач імператорськими військами генерал Юань Шикай (1859—1916), який свого часу мав репутацію ліберала, не приховував власних претензій на абсолютну владу. Тому, прагнучи припинити громадянську війну й уникнути іноземного вторгнення, Сунь Ятсен у середині лютого 1912 вдався до компромісу. Він відмовився від посади президента на користь Юань Шикая, а маньчжурська династія, у свою чергу, відмовилася від престолу, хоча за нею залишалися палаци, землі, майно. Новий президент відразу ж перевів уряд із революційного півдня до Пекіна, контрольованого його військами, жорстоко придушив селянські та робітничі виступи та встановив режим особистої диктатури. Його підтримали й іноземні держави, надавши велику банківську позику.
Сунь Ятсен та інші діячі «Тунмінхою» за участю частини лібералів створили 25 серпня 1912 нову партію — Ґоміньдан («Національна партія»). Загалом вона дотримувалася «трьох народних принципів», щоправда, без вимоги зрівняльного переділу землі. Юань Шикай відразу ж розпочав переслідування ґоміньданівців, і тоді в липні 1913 Сунь Ятсен закликав народ до «другої революції». Проте повстання було придушене урядовими військами, керівники забороненого Ґоміньдану емігрували, а Юань Шикай, розпустивши парламент, скасував конституцію та проголосив себе військовим диктатором. У 1915 він спробуваав оголосити себе імператором, але його монархія тривала лише 82 дні. Республіканський устрій було повернуто. Незабаром, за підтримкою Комінтерну, партія Ґоміньдан посилила свої позиції: перемога революції стала остаточною.