Це вже IV-й з черги семінар з Богословського авангарду, що, починаючи з 2015 року, більш-менш регулярно організовує Кафедра богослов’я УКУ. Перші два семінари стосувалися структури Богословського авангарду, який ставить собі за мету зробити певні зрушення в українському богослов’ї, продемонструвати, що богослов’я може бути сучасним і повинно відповідати на актуальні виклики. Очевидно, що на цьому етапі в Богословському авангарді ще надто мало богослов’я як такого, радше слід вести мову про релігійну культуру. Тому мої колеги богослови, мають рацію, коли кажуть, що в Богословському авангарді надто багато культурології і майже немає автентичного богослов’я. Але це закономірний процес, позаяк богослов’я виростає із духовного досвіду, а культура створює фон, з якого видобувають засоби для пояснення досвіду
Отже, на перших двох семінарах я розповідав про ключові складові Богословського авангарду, які перебувають в діалектичному співвідношенні. З одного боку – це футуристична складова, яку називаю «Кіберсередньовіччя»; а з іншого – це «Радикальна готика», або конструктивістський фланг Богословського авангарду. Перший, себто футуристичний напрямок, займається аналізом, точніше, діагностикою сучасної культури, натомість другий – відповідає за конструктивізм, себто побудову духовних практик. Тексти обидвох семінарів були опубліковані на сайті «Збруч».
Почему Наполеон I не поднял народ на борьбу с противниками Франции после битвы при Ватерлоо?
ответ очевиден: из-за нехватки ресурсов, и прежде всего, человеческих. В войсках не было взрослых мужчин, а только юные солдаты 17 лет. Наполеон пожертвовал победой ради детей.
Мог ли быть иной поворот событий, чем тот, который произошёл?
Да, мог бы. Например, Наполеон мог бы продолжить войну и все равно проиграл, потому что нехватка ресурсов уже считается проигрышем в войне. Или он бы не детей, вернулся в Париж, нашел бы еще больше сторонников и продолжил войну до победного конца.
Объяснение:
Це вже IV-й з черги семінар з Богословського авангарду, що, починаючи з 2015 року, більш-менш регулярно організовує Кафедра богослов’я УКУ. Перші два семінари стосувалися структури Богословського авангарду, який ставить собі за мету зробити певні зрушення в українському богослов’ї, продемонструвати, що богослов’я може бути сучасним і повинно відповідати на актуальні виклики. Очевидно, що на цьому етапі в Богословському авангарді ще надто мало богослов’я як такого, радше слід вести мову про релігійну культуру. Тому мої колеги богослови, мають рацію, коли кажуть, що в Богословському авангарді надто багато культурології і майже немає автентичного богослов’я. Але це закономірний процес, позаяк богослов’я виростає із духовного досвіду, а культура створює фон, з якого видобувають засоби для пояснення досвіду
Отже, на перших двох семінарах я розповідав про ключові складові Богословського авангарду, які перебувають в діалектичному співвідношенні. З одного боку – це футуристична складова, яку називаю «Кіберсередньовіччя»; а з іншого – це «Радикальна готика», або конструктивістський фланг Богословського авангарду. Перший, себто футуристичний напрямок, займається аналізом, точніше, діагностикою сучасної культури, натомість другий – відповідає за конструктивізм, себто побудову духовних практик. Тексти обидвох семінарів були опубліковані на сайті «Збруч».
Почему Наполеон I не поднял народ на борьбу с противниками Франции после битвы при Ватерлоо?
ответ очевиден: из-за нехватки ресурсов, и прежде всего, человеческих. В войсках не было взрослых мужчин, а только юные солдаты 17 лет. Наполеон пожертвовал победой ради детей.
Мог ли быть иной поворот событий, чем тот, который произошёл?
Да, мог бы. Например, Наполеон мог бы продолжить войну и все равно проиграл, потому что нехватка ресурсов уже считается проигрышем в войне. Или он бы не детей, вернулся в Париж, нашел бы еще больше сторонников и продолжил войну до победного конца.