Нас запросили до вілли (будинку заможних городян) бути гостем на бенкеті знатного римлянина. Можна взяти із собою свою «тінь» - так римляни називали друга чи супутника гостя. За дверима будинку раби візьмуть ручну поклажу, тут же гості мають залишити взуття. Тепер, через невеличкий затишний двір гості ідуть до атріуму(зали-вітальні) з мармуровою підлогою, посередині якої під прямокутним отвором у стелі є басейн із прозорою водою. Перед бенкетом раби допомагають гостям перевдягнутись у святкове вбрання і супроводжують до їдальні. Бенкетні столи, зіставлені літерою «П», накриті численними вишуканими стравами. За столами гості не сидять, а напівлежать на особливих ложах. Разом з елліністичною культурою римляни запозичили побутові звичаї витонченого Сходу: на бенкетах стали пропонувати дорогі страви, що коштували як бойовий кінь. За рідкісну заморську рибину господар мав сплатити гроші, на які можна придбати неабиякий сільський маєток. Протягом усього вечора грали музики, майстерні танцівниці розважали гостей. На сніданок римляни частіше за все вживали хліб або пшеничні бісквіти з медом, інжиром і маслинами. Сніданок запивали вином або водою. Другий сніданок складався з хліба та їжі, що залишилася від вчорашнього обіду. Обід складався з трьох блюд. Спочатку подавалися блюда, що викликають апетит: салат, редиска, устриці, сардини, яйця. Головна зміна блюд складалася з семи страв, у тому числі риби, м’яса, домашньої птиці. Замість того, щоб прибирати зі столу, раби зазвичай виносили повністю весь стіл, а натомість приносили новий, на якому гостям пропонувалися фрукти, горіхи, медове печиво. Страви запивали великою кількістю вина.Коли ми прибули до колізею то я побачив там велику арену на якій проводилися бої а такох випускали різних тварин
Система управления в Орде была улусной. Так было проще управлять завоеванными землями и народами. Сама Орда подчинялась великому монгольскому хану, который управлял всей страной, включая улусы. Ханом не мог быть кто угодно, потому что он обязательно должен был быть потомком Чингисхана. Улусы – территориально-административные единицы. Во главе улусов были улусбеки, которым подчинялись визири. Иногда собирался курултай, но только по особым случаям. Армия собиралась из числа простого народа, а государственное управление почти полностью состояло из знати. Режим был скорее тоталитарный, потому что Золотая Орда была полувоенным государством.
Нас запросили до вілли (будинку заможних городян) бути гостем на бенкеті знатного римлянина. Можна взяти із собою свою «тінь» - так римляни називали друга чи супутника гостя. За дверима будинку раби візьмуть ручну поклажу, тут же гості мають залишити взуття. Тепер, через невеличкий затишний двір гості ідуть до атріуму(зали-вітальні) з мармуровою підлогою, посередині якої під прямокутним отвором у стелі є басейн із прозорою водою. Перед бенкетом раби допомагають гостям перевдягнутись у святкове вбрання і супроводжують до їдальні. Бенкетні столи, зіставлені літерою «П», накриті численними вишуканими стравами. За столами гості не сидять, а напівлежать на особливих ложах. Разом з елліністичною культурою римляни запозичили побутові звичаї витонченого Сходу: на бенкетах стали пропонувати дорогі страви, що коштували як бойовий кінь. За рідкісну заморську рибину господар мав сплатити гроші, на які можна придбати неабиякий сільський маєток. Протягом усього вечора грали музики, майстерні танцівниці розважали гостей. На сніданок римляни частіше за все вживали хліб або пшеничні бісквіти з медом, інжиром і маслинами. Сніданок запивали вином або водою. Другий сніданок складався з хліба та їжі, що залишилася від вчорашнього обіду. Обід складався з трьох блюд. Спочатку подавалися блюда, що викликають апетит: салат, редиска, устриці, сардини, яйця. Головна зміна блюд складалася з семи страв, у тому числі риби, м’яса, домашньої птиці. Замість того, щоб прибирати зі столу, раби зазвичай виносили повністю весь стіл, а натомість приносили новий, на якому гостям пропонувалися фрукти, горіхи, медове печиво. Страви запивали великою кількістю вина.Коли ми прибули до колізею то я побачив там велику арену на якій проводилися бої а такох випускали різних тварин
Система управления в Орде была улусной. Так было проще управлять завоеванными землями и народами. Сама Орда подчинялась великому монгольскому хану, который управлял всей страной, включая улусы. Ханом не мог быть кто угодно, потому что он обязательно должен был быть потомком Чингисхана. Улусы – территориально-административные единицы. Во главе улусов были улусбеки, которым подчинялись визири. Иногда собирался курултай, но только по особым случаям. Армия собиралась из числа простого народа, а государственное управление почти полностью состояло из знати. Режим был скорее тоталитарный, потому что Золотая Орда была полувоенным государством.