Антиправительственные настроения в июле 1917 года вылились в стихийные протесты. Рабочие, моряки и солдаты требовали отставки Временного правительства. 17 июля они вышли на демонстрацию. События того дня унесли жизни сотен людей.
Торжественные похороны жертв Июльского мятежа
Торжественные похороны жертв Июльского мятежа
Недовольства Временным правительство достигли критической точки в начале июля. Утром 17 июля из Кронштадта прибыли матросы и направились прямиком к дому Кшесинской, где в то время располагался штаб большевиков. Большевики, считавшие, что время активных действий еще не пришло, были вынуждены признать неизбежность протестов и присоединится. У особняка Кшесинской протестующих встретили Ленин, Луначарский и Свердлов. С балкона они призвали демонстрантов требовать свержения Временного правительства.
Казаки, подавляющие восстание.
Казаки, подавляющие восстание.
Несмотря на то, что демонстрация позиционировалась как мирная, часть участников была вооружена. Толпа стихийно проследовала по Троцкому мосту, Садовой улице и Невскому проспекту. На углу Литейного и Пантелеймоновской улицы отряд был встречен выстрелами. Кто первым открыл огонь, неизвестно до сих пор. Некоторые историки полагают, что стрельбу спровоцировали большевики. Другие приписывают вину правым экстремистским организациям.
Среди демонстрантов началась паника. Вооруженные участники протеста сделали несколько выстрелов в произвольном направление. Столкновения произошли сразу в нескольких частях города: на Садовой улице, Невском проспекте, Обводном канале, у стен Николаевского вокзала и на Площади Восстания (Знаменской). Периодически раздавались звуки пальбы.
Демонстрация.
Демонстрация.
Беспорядки сопровождались мародерством. Были разграблены частные квартиры на Литейном и Жуковской, а также магазины Гостиного и Апраксина Дворов. Известено, что член Временного правительства Ираклий Церетели лишился автомобиля. Задержать виновных не удалось.
Нападению подверглось здание контрразведки на Воскресенской набережной. Сотрудники стремительно покинули помещение и разбежались. Со второй попытке здание было полностью разгромлено. Часть документов и досье во время нападения были намеренно уничтожены.
Для наведения порядка в Петроград прибыли верные правительству войска и казаки. Общая их численность достигала 16 тыс. Разогнать демонстрацию окончательно они смогли к вечеру. Решающим стало вступление артиллерии. Несколько выстрелов заставили митингующих остановиться.
Демонстрация. Фото: советский фотограф Виктор Булла
Демонстрация. Фото: советский фотограф Виктор Булла
В тот день пострадали сотни. Убиты и ранены по разным оценкам были от 400 до 700 человек.
На следующий день выжившие матросы сдали оружие и вернулись в Кронштадт. Параллельно начались аресты большевиков и обыски в особняке Кшесинской. Ленина, Луначарского, Зиновьева, Троцкого и Раскольникова обвинили в сотрудничестве с германскими агентами. При обыске в редакции газеты «Правда» солдатами якобы было найдено письмо на немецком языке. Об этом писали в «Петроградской газете».
Обвиненный в организации вооруженного восстания Ленин за июль сменил 17 конспиративных квартир, а позже скрылся за границей. Информация о его местонахождение и подробности поимки периодически появлялись на страницах газет. Большевика видели в Стокгольме, Германии и Кронштадте. Но маловероятно, что хоть что-то из этого было правдой.
Расследование причин возникновения демонстрации продолжалось вплоть до середины осени. Прервано оно было началом Октябрьской революции.
1.Святославу Ігоревичу було лише три роки, коли він успадкував князівство від свого батька. До повноліття Святослава країною керувала його мати — княгиня Ольга. З дитинства він готувався стати воїном і присвятив цьому майже все життя.Повісті временних літ»
У рік 946. Ольга із сином Святославом зібрала воїв, багатьох і хоробрих, і пішла на Деревлянську землю. І вийшли древляни насупротив.
І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на деревлян, а спис пролетів між ушима коня і вдарив під ноги коневі, бо був Святослав зовсім малим. І сказав воєвода Свенельд і кормилець Асмуд: «Князь уже почав. Ударимо, дружино, вслід за князем».
Із праці історика Льва Диякона
Показався і Святослав, що приплив на ріці на скіфському човні; він сидів на веслах і веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і яс-но-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся — ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою.
2.Східні походи Святослава
У 964 р. Святослав здійснив перший похід до межиріччя Оки й Волги, де підкорив в’ятичів і через їхню землю вирушив на Волзьку Булгарію.
Він захопив її столицю, приборкавши місцеві племена, та навесні 965 р. вступив на територію Хозарського каганату.
У головній битві на березі Волги, біля столиці каганату, міста Ітиля, Святослав спільно із союзними печенігами переміг хозар і повів військо вздовж берега Каспійського моря до узбережжя Азовського моря, через землі Північного Кавказу. Війська Святослава пройшли з боями, підкоривши місцеве населення. У гирлі річки Дон у 965 році війська Святослава захопили хозарське місто-фортецю Саркел, що контролювало перетин сухопутних і річкових торговельних шляхів з Азії в Європу. Після захоплення місто перейшло під владу Русі й стало називатися Біла Вежа.
У 966 р. Святослав від Саркела знову вийшов на землі в’ятичів, остаточно підкорив їх і наклав данину. Проте розгін Хозарії відкрив шлях на Русь наступу печенігів.
Балканські походи Святослава
У 968 р. на за візантійського імператора до воювати з Болгарією військо Святослава суходолом і човнами рушило до Дунаю на державу болгар. Його поява була несподіваною, і перша битва з болгарським військом принесла перемогу руській зброї. Русичі розгромили болгар під Доростолом і захопили 80 міст. Князь Святослав на підкорених землях зробив столицею місто Переяславець на Дунаї, де розмістилася «середина» його землі.
У той час у Києві перебували княгиня Ольга і троє синів Святослава. Навесні 969 р. степові кочовики печеніги вперше підійшли до Києва й осадили місто. Осадженим вдалося послати звістку про це в Переяславець. Святослав швидко зібрав військо і стрімко рушив до Києва. Печеніги не чекали цього і відступили.
У 969—970-х pp. Святослав вирушив у новий похід проти болгар і завоював землі та міста у Фракії та Македонії. Коли Святослав попередив візантійців, що йде на Константинополь, проти нього постало велике імперське військо. Саме за цих обставин і була проголошена князем промова до дружини, що увійшла в літопис.
Які думки, почуття викликає у вас промова Святослава? Якхарактери-зує Святослава його поведінка?
Промова Святослава з «Повісті временних літ»
«Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею доведеться стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді самі подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».
Антиправительственные настроения в июле 1917 года вылились в стихийные протесты. Рабочие, моряки и солдаты требовали отставки Временного правительства. 17 июля они вышли на демонстрацию. События того дня унесли жизни сотен людей.
Торжественные похороны жертв Июльского мятежа
Торжественные похороны жертв Июльского мятежа
Недовольства Временным правительство достигли критической точки в начале июля. Утром 17 июля из Кронштадта прибыли матросы и направились прямиком к дому Кшесинской, где в то время располагался штаб большевиков. Большевики, считавшие, что время активных действий еще не пришло, были вынуждены признать неизбежность протестов и присоединится. У особняка Кшесинской протестующих встретили Ленин, Луначарский и Свердлов. С балкона они призвали демонстрантов требовать свержения Временного правительства.
Казаки, подавляющие восстание.
Казаки, подавляющие восстание.
Несмотря на то, что демонстрация позиционировалась как мирная, часть участников была вооружена. Толпа стихийно проследовала по Троцкому мосту, Садовой улице и Невскому проспекту. На углу Литейного и Пантелеймоновской улицы отряд был встречен выстрелами. Кто первым открыл огонь, неизвестно до сих пор. Некоторые историки полагают, что стрельбу спровоцировали большевики. Другие приписывают вину правым экстремистским организациям.
Среди демонстрантов началась паника. Вооруженные участники протеста сделали несколько выстрелов в произвольном направление. Столкновения произошли сразу в нескольких частях города: на Садовой улице, Невском проспекте, Обводном канале, у стен Николаевского вокзала и на Площади Восстания (Знаменской). Периодически раздавались звуки пальбы.
Демонстрация.
Демонстрация.
Беспорядки сопровождались мародерством. Были разграблены частные квартиры на Литейном и Жуковской, а также магазины Гостиного и Апраксина Дворов. Известено, что член Временного правительства Ираклий Церетели лишился автомобиля. Задержать виновных не удалось.
Нападению подверглось здание контрразведки на Воскресенской набережной. Сотрудники стремительно покинули помещение и разбежались. Со второй попытке здание было полностью разгромлено. Часть документов и досье во время нападения были намеренно уничтожены.
Для наведения порядка в Петроград прибыли верные правительству войска и казаки. Общая их численность достигала 16 тыс. Разогнать демонстрацию окончательно они смогли к вечеру. Решающим стало вступление артиллерии. Несколько выстрелов заставили митингующих остановиться.
Демонстрация. Фото: советский фотограф Виктор Булла
Демонстрация. Фото: советский фотограф Виктор Булла
В тот день пострадали сотни. Убиты и ранены по разным оценкам были от 400 до 700 человек.
На следующий день выжившие матросы сдали оружие и вернулись в Кронштадт. Параллельно начались аресты большевиков и обыски в особняке Кшесинской. Ленина, Луначарского, Зиновьева, Троцкого и Раскольникова обвинили в сотрудничестве с германскими агентами. При обыске в редакции газеты «Правда» солдатами якобы было найдено письмо на немецком языке. Об этом писали в «Петроградской газете».
Обвиненный в организации вооруженного восстания Ленин за июль сменил 17 конспиративных квартир, а позже скрылся за границей. Информация о его местонахождение и подробности поимки периодически появлялись на страницах газет. Большевика видели в Стокгольме, Германии и Кронштадте. Но маловероятно, что хоть что-то из этого было правдой.
Расследование причин возникновения демонстрации продолжалось вплоть до середины осени. Прервано оно было началом Октябрьской революции.
Объяснение:
1.Святославу Ігоревичу було лише три роки, коли він успадкував князівство від свого батька. До повноліття Святослава країною керувала його мати — княгиня Ольга. З дитинства він готувався стати воїном і присвятив цьому майже все життя.Повісті временних літ»
У рік 946. Ольга із сином Святославом зібрала воїв, багатьох і хоробрих, і пішла на Деревлянську землю. І вийшли древляни насупротив.
І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на деревлян, а спис пролетів між ушима коня і вдарив під ноги коневі, бо був Святослав зовсім малим. І сказав воєвода Свенельд і кормилець Асмуд: «Князь уже почав. Ударимо, дружино, вслід за князем».
Із праці історика Льва Диякона
Показався і Святослав, що приплив на ріці на скіфському човні; він сидів на веслах і веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і яс-но-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся — ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою.
2.Східні походи Святослава
У 964 р. Святослав здійснив перший похід до межиріччя Оки й Волги, де підкорив в’ятичів і через їхню землю вирушив на Волзьку Булгарію.
Він захопив її столицю, приборкавши місцеві племена, та навесні 965 р. вступив на територію Хозарського каганату.
У головній битві на березі Волги, біля столиці каганату, міста Ітиля, Святослав спільно із союзними печенігами переміг хозар і повів військо вздовж берега Каспійського моря до узбережжя Азовського моря, через землі Північного Кавказу. Війська Святослава пройшли з боями, підкоривши місцеве населення. У гирлі річки Дон у 965 році війська Святослава захопили хозарське місто-фортецю Саркел, що контролювало перетин сухопутних і річкових торговельних шляхів з Азії в Європу. Після захоплення місто перейшло під владу Русі й стало називатися Біла Вежа.
У 966 р. Святослав від Саркела знову вийшов на землі в’ятичів, остаточно підкорив їх і наклав данину. Проте розгін Хозарії відкрив шлях на Русь наступу печенігів.
Балканські походи Святослава
У 968 р. на за візантійського імператора до воювати з Болгарією військо Святослава суходолом і човнами рушило до Дунаю на державу болгар. Його поява була несподіваною, і перша битва з болгарським військом принесла перемогу руській зброї. Русичі розгромили болгар під Доростолом і захопили 80 міст. Князь Святослав на підкорених землях зробив столицею місто Переяславець на Дунаї, де розмістилася «середина» його землі.
У той час у Києві перебували княгиня Ольга і троє синів Святослава. Навесні 969 р. степові кочовики печеніги вперше підійшли до Києва й осадили місто. Осадженим вдалося послати звістку про це в Переяславець. Святослав швидко зібрав військо і стрімко рушив до Києва. Печеніги не чекали цього і відступили.
У 969—970-х pp. Святослав вирушив у новий похід проти болгар і завоював землі та міста у Фракії та Македонії. Коли Святослав попередив візантійців, що йде на Константинополь, проти нього постало велике імперське військо. Саме за цих обставин і була проголошена князем промова до дружини, що увійшла в літопис.
Які думки, почуття викликає у вас промова Святослава? Якхарактери-зує Святослава його поведінка?
Промова Святослава з «Повісті временних літ»
«Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею доведеться стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді самі подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».
3.НЕ ЗНАЮ