Выращивали оливковые деревья. Славились виноделием. Почва была очень плодородная. Крестьяне работали не покладая рук. Ковали оружие (из бронзы в основном), работали в полях, разводили скот, занимались рыбной ловлей и т.д. Любимыми развлечениями были: театр, гладиаторские бои и конечно же- гонки на колесницах! Незабываемое зрелище! Для всех римлян( и не важно кто: сенатор ты или даже раб) были открыты бани! И вообще римляне- очень чистолюбивый народ! Создали свою империю, которая долго держалась, за счет своего строгого порядка. Много воевали и в основном- удачно. Жизнь без рабов впринципе не представляли.
Останній льодовиковий період — останній гляціал, у рамках нинішньої льодовикової ери (2,588,000 років — сьогодення).[1]. Розпочався приблизно 110 000 років тому (кінець еємського інтергляціалу) і закінчився близько 11 600 — 11 700 років тому (кінець пізнього дріасу). За цей час Земля зазнала декілька гляціалів і інтергляціалів. Останній льодовиковий максимум відбувся 18 000 років тому. Хоча загальна структура глобального похолодання і заледеніння була аналогічною, місцеві відмінності гляціалу і інтергляціалу мають певні розбіжності від континенту до континенту.
Визначення четвертинне заледеніння, з початком 2,58 млн років тому, засноване на утворенні Арктичного пакового льоду[en]. Антарктичний льодовиковий щит розпочав утворення раніше, приблизно 34 млн років тому, у середині кайнозою (Еоцен-олігоценове вимирання). Термін Пізня кайнозойська льодовикова ера[en] використовується для включення цієї ранньої фази.[2]
Під час цього останнього льодовикового періоду галися чергування епізодів просування та відступу льодовикових щитів. Протягом останнього льодовикового періоду останній льодовиковий максимум був приблизно 22 Кілороків тому. Хоча загальна закономірність глобального похолодання та просування льодовиків була схожа, місцеві відмінності у розвитку просування та відступу льодовиків ускладнюють порівняння деталей від континенту до континенту. Приблизно 13 Кілороків тому розпочався пізній льодовиковий максимум. Кінець пізнього дріасу приблизно 11,7 кілороків тому ознаменував початок голоценової геологічної епохи, що включає голоценовий льодовиковий відступ[en].
З погляду людської археології, останній льодовиковий період припадає на епоху палеоліту та раннього мезоліту. Коли розпочалося зледеніння, ареал Homo sapiens обмежувався нижчими широтами і використовував інструменти, що можна порівняти з інструментами, які використовували неандертальці в західній та центральній Євразії, а також Denisova hominin та Homo erectus в Азії. Під кінець заледеніння Homo sapiens мігрував в Євразію та Австралію. Археологічні та генетичні дані говорять про те, що популяції палеолітичних людей пережили останній льодовиковий період у рідколіссях та розійшлися по районах з високою первинною продуктивністю, уникаючи щільного лісового покриву.[3]
Останній льодовиковий період іноді називають «останньою Льодовиковою ерою», хоча використання цього терміну не є правильним, тому що льодовикова ера є тривалішим періодом похолодання, в який льодовикові щити покривають значну частину Землі, на кшталт, Антарктиди. Гляціали є холоднішими фазами всередині льодовикової ери, які відокремлені між собою інтергляціалами. Таким чином, кінець останнього льодовикового періоду, не є кінцем останнього льодовикової ери. Кінець останнього льодовикового періоду відбувся близько 12 500 років тому, у той час як кінець останньої льодовикової ери, можливо, ще не настав: замало доказів вказує на припинення льодовиково-міжльодовикових циклів останнього мільйона років.
Для всех римлян( и не важно кто: сенатор ты или даже раб) были открыты бани! И вообще римляне- очень чистолюбивый народ!
Создали свою империю, которая долго держалась, за счет своего строгого порядка. Много воевали и в основном- удачно. Жизнь без рабов впринципе не представляли.
Відповідь:
Останній льодовиковий період — останній гляціал, у рамках нинішньої льодовикової ери (2,588,000 років — сьогодення).[1]. Розпочався приблизно 110 000 років тому (кінець еємського інтергляціалу) і закінчився близько 11 600 — 11 700 років тому (кінець пізнього дріасу). За цей час Земля зазнала декілька гляціалів і інтергляціалів. Останній льодовиковий максимум відбувся 18 000 років тому. Хоча загальна структура глобального похолодання і заледеніння була аналогічною, місцеві відмінності гляціалу і інтергляціалу мають певні розбіжності від континенту до континенту.
Визначення четвертинне заледеніння, з початком 2,58 млн років тому, засноване на утворенні Арктичного пакового льоду[en]. Антарктичний льодовиковий щит розпочав утворення раніше, приблизно 34 млн років тому, у середині кайнозою (Еоцен-олігоценове вимирання). Термін Пізня кайнозойська льодовикова ера[en] використовується для включення цієї ранньої фази.[2]
Під час цього останнього льодовикового періоду галися чергування епізодів просування та відступу льодовикових щитів. Протягом останнього льодовикового періоду останній льодовиковий максимум був приблизно 22 Кілороків тому. Хоча загальна закономірність глобального похолодання та просування льодовиків була схожа, місцеві відмінності у розвитку просування та відступу льодовиків ускладнюють порівняння деталей від континенту до континенту. Приблизно 13 Кілороків тому розпочався пізній льодовиковий максимум. Кінець пізнього дріасу приблизно 11,7 кілороків тому ознаменував початок голоценової геологічної епохи, що включає голоценовий льодовиковий відступ[en].
З погляду людської археології, останній льодовиковий період припадає на епоху палеоліту та раннього мезоліту. Коли розпочалося зледеніння, ареал Homo sapiens обмежувався нижчими широтами і використовував інструменти, що можна порівняти з інструментами, які використовували неандертальці в західній та центральній Євразії, а також Denisova hominin та Homo erectus в Азії. Під кінець заледеніння Homo sapiens мігрував в Євразію та Австралію. Археологічні та генетичні дані говорять про те, що популяції палеолітичних людей пережили останній льодовиковий період у рідколіссях та розійшлися по районах з високою первинною продуктивністю, уникаючи щільного лісового покриву.[3]
Останній льодовиковий період іноді називають «останньою Льодовиковою ерою», хоча використання цього терміну не є правильним, тому що льодовикова ера є тривалішим періодом похолодання, в який льодовикові щити покривають значну частину Землі, на кшталт, Антарктиди. Гляціали є холоднішими фазами всередині льодовикової ери, які відокремлені між собою інтергляціалами. Таким чином, кінець останнього льодовикового періоду, не є кінцем останнього льодовикової ери. Кінець останнього льодовикового періоду відбувся близько 12 500 років тому, у той час як кінець останньої льодовикової ери, можливо, ще не настав: замало доказів вказує на припинення льодовиково-міжльодовикових циклів останнього мільйона років.