Усуни (кит. 烏孫; каз. Уйсын) — европеоидное оседло-кочевое племя, обитавшая в древности на севере Синьцзяна, а затем в гуннскую эпоху переселившийся на территорию Семиречье.
Антропологический облик
По описаниям китайцев усуни были среднего роста, имели белую кожу, голубые глаза и рыжие волосы. Их расовый тип антропологи определяют как европеоидный.
История
Первоначально усуни жили в районе провинции Ганьсу по соседству с юэчжами, а затем из-за раздора с ними во II веке до н. э. (160 году до н. э.) переселились на земли саков-тиграхауда в Семиречье. В начале н. э. обозначились противоречия усуней с хунну.
В I в. до н. э. их численность достигала 630 тыс. человек. Основная территория усуней располагалась в Илийской долине, а западная граница проходила по рекам, Чу и Талас, где усуни граничили с канглами. На востоке они имели общую границу с гуннами, а на юге их владения граничили с Ферганой.
ПОХІД У ПЕРСІЮ. Після смерті батька Александр продовжував його політику. Він пішов війною на Персію. Його велика армія складалася з греків і македонців. Усіх об'єднувала ідея священної війни та помсти персам за розорення Греції під час греко-перських воєн. У 334 р. до н. е. Александр переправився через протоку Геллеспонт, між Європою та Азією, й опинився на землях Перського царства. Міста одне за одним здавалися полководцеві. Ніщо не могло його спинити. Назустріч Александру рушив перський цар Дарій III з величезною армією. Біля міста Ісси відбулася битва (333 р. до н. е.), в якій перемогли македоняни. Александр захопив у полон матір, жінку і двох дочок Дарія, забрав його колісницю, розкішний намет, обладунок, багато золота й срібла. Сам Дарій ледве врятувався втечею.
ЗАВОЮВАННЯ ХАНААНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ. Після перемоги в битві біля Ісси Александр завоював Сирію, Фінікію та Палестину. Не підкорилося йому лише багате фінікійське місто Tip. Частина міста була розташована на острові. Александр наказав насипати в морі греблю, щоб з'єднати Tip з берегом, і цією греблею доставив до стін міста стінобитні машини — тарани. Через півроку Александр захопив Tip. Половину жителів він продав у рабство, а половину звелів жорстоко стратити — розіп'ясти на хрестах.
ЗАВОЮВАННЯ ЄГИПТУ. Після цього армія Александра рушила на Єгипет. Єгиптяни не любили персів і тому радо вітали македонян як своїх визволителів. Цілий рік армія відпочивала в Єгипті й готувалася до наступних походів. За цей час за наказом Александра в дельті Нілу було збудовано місто Александрію. Нині Александрія Єгипетська — одне з найкрасивіших і найбагатших міст світу.
Єгипетські жерці оголосили Александра сином бога Аммона. Відтоді характер полководця почав псуватися, він загордився і забажав, щоб йому поклонялися як богу. Для греків і македонців це було незвично.
Завдання: покжіть на карті місця битв Александра Македонського.
Усуни (кит. 烏孫; каз. Уйсын) — европеоидное оседло-кочевое племя, обитавшая в древности на севере Синьцзяна, а затем в гуннскую эпоху переселившийся на территорию Семиречье.
Антропологический облик
По описаниям китайцев усуни были среднего роста, имели белую кожу, голубые глаза и рыжие волосы. Их расовый тип антропологи определяют как европеоидный.
История
Первоначально усуни жили в районе провинции Ганьсу по соседству с юэчжами, а затем из-за раздора с ними во II веке до н. э. (160 году до н. э.) переселились на земли саков-тиграхауда в Семиречье. В начале н. э. обозначились противоречия усуней с хунну.
В I в. до н. э. их численность достигала 630 тыс. человек. Основная территория усуней располагалась в Илийской долине, а западная граница проходила по рекам, Чу и Талас, где усуни граничили с канглами. На востоке они имели общую границу с гуннами, а на юге их владения граничили с Ферганой.
Объяснение:
Хiд уpоку
ПОХІД У ПЕРСІЮ. Після смерті батька Александр продовжував його політику. Він пішов війною на Персію. Його велика армія складалася з греків і македонців. Усіх об'єднувала ідея священної війни та помсти персам за розорення Греції під час греко-перських воєн. У 334 р. до н. е. Александр переправився через протоку Геллеспонт, між Європою та Азією, й опинився на землях Перського царства. Міста одне за одним здавалися полководцеві. Ніщо не могло його спинити. Назустріч Александру рушив перський цар Дарій III з величезною армією. Біля міста Ісси відбулася битва (333 р. до н. е.), в якій перемогли македоняни. Александр захопив у полон матір, жінку і двох дочок Дарія, забрав його колісницю, розкішний намет, обладунок, багато золота й срібла. Сам Дарій ледве врятувався втечею.
ЗАВОЮВАННЯ ХАНААНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ. Після перемоги в битві біля Ісси Александр завоював Сирію, Фінікію та Палестину. Не підкорилося йому лише багате фінікійське місто Tip. Частина міста була розташована на острові. Александр наказав насипати в морі греблю, щоб з'єднати Tip з берегом, і цією греблею доставив до стін міста стінобитні машини — тарани. Через півроку Александр захопив Tip. Половину жителів він продав у рабство, а половину звелів жорстоко стратити — розіп'ясти на хрестах.
ЗАВОЮВАННЯ ЄГИПТУ. Після цього армія Александра рушила на Єгипет. Єгиптяни не любили персів і тому радо вітали македонян як своїх визволителів. Цілий рік армія відпочивала в Єгипті й готувалася до наступних походів. За цей час за наказом Александра в дельті Нілу було збудовано місто Александрію. Нині Александрія Єгипетська — одне з найкрасивіших і найбагатших міст світу.
Єгипетські жерці оголосили Александра сином бога Аммона. Відтоді характер полководця почав псуватися, він загордився і забажав, щоб йому поклонялися як богу. Для греків і македонців це було незвично.
Завдання: покжіть на карті місця битв Александра Македонського.