ГАЛИЦЬКІ БОЯРИ – панівний у Галицькій землі. Вперше з'являються у джерелах невдовзі після утворення Галицького князівства: 1145 зробили спробу скинути свого кн. Володимирка Володаревича, 1170 підпорядкували собі його сина Ярослава Володимировича, 1189 скинули його внука Володимира Ярославича (див. Галицькі повстання). Спроба Романа Мстиславича 1201–05 зламати боярську опозицію не мала успіху. Після смерті князя Г.б. вигнали його вдову Анну з синами Данилом (див. Данило Галицький) і Васильком (див. Василько Романович) і наступні 40 років порядкували в Галицькій землі, садовлячи на престол покірних їм князів-маріонеток. Лише 1245 Данило Галицький приборкав боярство. Проте після його смерті воно підняло голову і стимулювало розпад Галицько-Волинського князівства. І в подальшому Г.б. відігравали гол. роль у житті краю. 1340 вони отруїли останнього кн. Юрія II Болеслава, й аж до 1349 (коли Галицьку Русь загарбав польс. король Казимир III Великий) Галицька земля була боярською республікою. Політ. сила Г.б. ґрунтувалася на їхній екон. могутності: вони мали великі земельні володіння, будували для себе укріплені садиби (див., напр., Вишня), що не поступалися князівським, мали загони озброєних людей. Отже, боярство відіграло величезну ролі у становленні Галицького князівства
Объяснение:
Вы можете выбрать что-то конкретное, если слишком много
Начало осады замка катаров Монсегюра крестоносцами.
Март — Алькарасский договор, король Кастилии Фернардо III предоставляет независимому мусульманскому государству Мурсия защиту от врагов и начинает движение к заселению и крещению области.[1]
1 мая — Для поддержки династии худитов в Мурсии размещены кастильские войска.[1]
25 июня — кардинал Синибальдо Фиески избран папой римским под именем Иннокентий IV.
26 июня — разгром сельджукской армии монголами Байджу-нойона в битве при Кёсе-даге. Присоединение восточной части Конийского султаната к Монгольской империи. Султан Кей-Хосров II признаёт себя вассалом и данником монголов.
Эмират Мурсия — вассал Кастилии.
Взятие арагонцами Аликанте.
Основан университет в Саламанке.
Война Венгрии с Венецией из-за далматинских городов (1243—1244).
Королём Польши стал Болеслав V Стыдливый.
Брно становится королевским свободным городом.
Монголо-татары захватили Коростень.
Формальное установление монголо-татарского ига. Отец Александра Невского князь Ярослав Всеволодович получил от Бату ярлык на Великое княжество Владимирское.
Главным государственным органом Сан-Марино вместо аренго становится Генеральный совет.
ГАЛИЦЬКІ БОЯРИ – панівний у Галицькій землі. Вперше з'являються у джерелах невдовзі після утворення Галицького князівства: 1145 зробили спробу скинути свого кн. Володимирка Володаревича, 1170 підпорядкували собі його сина Ярослава Володимировича, 1189 скинули його внука Володимира Ярославича (див. Галицькі повстання). Спроба Романа Мстиславича 1201–05 зламати боярську опозицію не мала успіху. Після смерті князя Г.б. вигнали його вдову Анну з синами Данилом (див. Данило Галицький) і Васильком (див. Василько Романович) і наступні 40 років порядкували в Галицькій землі, садовлячи на престол покірних їм князів-маріонеток. Лише 1245 Данило Галицький приборкав боярство. Проте після його смерті воно підняло голову і стимулювало розпад Галицько-Волинського князівства. І в подальшому Г.б. відігравали гол. роль у житті краю. 1340 вони отруїли останнього кн. Юрія II Болеслава, й аж до 1349 (коли Галицьку Русь загарбав польс. король Казимир III Великий) Галицька земля була боярською республікою. Політ. сила Г.б. ґрунтувалася на їхній екон. могутності: вони мали великі земельні володіння, будували для себе укріплені садиби (див., напр., Вишня), що не поступалися князівським, мали загони озброєних людей. Отже, боярство відіграло величезну ролі у становленні Галицького князівства
Объяснение:
Вы можете выбрать что-то конкретное, если слишком много
Начало осады замка катаров Монсегюра крестоносцами.
Март — Алькарасский договор, король Кастилии Фернардо III предоставляет независимому мусульманскому государству Мурсия защиту от врагов и начинает движение к заселению и крещению области.[1]
1 мая — Для поддержки династии худитов в Мурсии размещены кастильские войска.[1]
25 июня — кардинал Синибальдо Фиески избран папой римским под именем Иннокентий IV.
26 июня — разгром сельджукской армии монголами Байджу-нойона в битве при Кёсе-даге. Присоединение восточной части Конийского султаната к Монгольской империи. Султан Кей-Хосров II признаёт себя вассалом и данником монголов.
Эмират Мурсия — вассал Кастилии.
Взятие арагонцами Аликанте.
Основан университет в Саламанке.
Война Венгрии с Венецией из-за далматинских городов (1243—1244).
Королём Польши стал Болеслав V Стыдливый.
Брно становится королевским свободным городом.
Монголо-татары захватили Коростень.
Формальное установление монголо-татарского ига. Отец Александра Невского князь Ярослав Всеволодович получил от Бату ярлык на Великое княжество Владимирское.
Главным государственным органом Сан-Марино вместо аренго становится Генеральный совет.