Неудачная для Войска Запорожского военная кампания 1651 года привела к подписанию невыгодного для казаков Белоцерковского мира. Военно-политические достижения предыдущих лет оказались под угрозой. На Поднепровье начали возвращаться магнаты и шляхтичи, которые восстанавливали феодально-крепостнические порядки. В ответ на Поднепровье, на Черниговщине и Полтавщине вспыхнули новые крестьянские восстания. Не без согласования с Богданом Хмельницким ими руководил наказной гетман Степан Пободайло. В мае 1652 года вспыхнули восстания на Киевщине и Брацлавщине. Польско-шляхетский гарнизон во главе с воеводой Адамом Киселём был вынужден оставить Киев. Протестовали недовольные составом уменьшенного реестра казаки, большая часть из которых должна была вернуться в подданство панов. Речь Посполитая пыталась ликвидировать Гетманщину и восстановить на её землях прежний колониальный режим.
В конце апреля 1652 года в Чигирине тайный совет гетмана со старшиной, на котором было принято решение готовиться к военным действиям против Польши. По предварительной договорённости крымский хан прислал Хмельницкому татарские отряды. Поводом для начала военных действий стало нарушение молдавским господарем Василием Лупу союзного договора. Весной 1652 года отряд Тимофея Хмельницкого отправился в молдавские земли, чтобы заключить династическ�й брак между Тимофеем Хмельницким и дочерью Василия Лупу Розандой и тем самым добиться выполнения условий запорожско-молдавского договора.
наслідки -
Переможна битва під Батогом викликала масове повстання козацької України проти шляхти — до початку липня на всій території України відновлюється функціонування національних органів влади.Після цієї перемоги шляхтичі почали спішно втікати в Польщу, за її межі — боялись помсти козаків. Однак як згадувалось пізніше, на західній Україні лютувала чума. Богдан Хмельницький не зміг піти на Варшаву.
Мазепа Іван Степанович — гетьман України (1687—1709 рр.); видатний державно-політичний і культурний діяч кінця XVII — поч. XVIII ст. Народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І. Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах П. Дорошенкові та І. Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної й соборної української держави. І. Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури. На початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700—1721), гетьман І. Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави. Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. Варниця поблизу м. Бендери. Похований у монастирі Св. Георгія (Юрія) м. Галац (Румунія). Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури полягає у такому:
Неудачная для Войска Запорожского военная кампания 1651 года привела к подписанию невыгодного для казаков Белоцерковского мира. Военно-политические достижения предыдущих лет оказались под угрозой. На Поднепровье начали возвращаться магнаты и шляхтичи, которые восстанавливали феодально-крепостнические порядки. В ответ на Поднепровье, на Черниговщине и Полтавщине вспыхнули новые крестьянские восстания. Не без согласования с Богданом Хмельницким ими руководил наказной гетман Степан Пободайло. В мае 1652 года вспыхнули восстания на Киевщине и Брацлавщине. Польско-шляхетский гарнизон во главе с воеводой Адамом Киселём был вынужден оставить Киев. Протестовали недовольные составом уменьшенного реестра казаки, большая часть из которых должна была вернуться в подданство панов. Речь Посполитая пыталась ликвидировать Гетманщину и восстановить на её землях прежний колониальный режим.
В конце апреля 1652 года в Чигирине тайный совет гетмана со старшиной, на котором было принято решение готовиться к военным действиям против Польши. По предварительной договорённости крымский хан прислал Хмельницкому татарские отряды. Поводом для начала военных действий стало нарушение молдавским господарем Василием Лупу союзного договора. Весной 1652 года отряд Тимофея Хмельницкого отправился в молдавские земли, чтобы заключить династическ�й брак между Тимофеем Хмельницким и дочерью Василия Лупу Розандой и тем самым добиться выполнения условий запорожско-молдавского договора.
наслідки -
Переможна битва під Батогом викликала масове повстання козацької України проти шляхти — до початку липня на всій території України відновлюється функціонування національних органів влади.Після цієї перемоги шляхтичі почали спішно втікати в Польщу, за її межі — боялись помсти козаків. Однак як згадувалось пізніше, на західній Україні лютувала чума. Богдан Хмельницький не зміг піти на Варшаву.
Объяснение:
Народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І. Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах П. Дорошенкові та І. Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної й соборної української держави.
І. Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.
На початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700—1721), гетьман І. Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.
Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. Варниця поблизу м. Бендери. Похований у монастирі Св. Георгія (Юрія) м. Галац (Румунія).
Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури полягає у такому: