Перші форми грошей, які по суті булПротягом доволі довгого часу римляни спокійно використовували для своїх розрахунків не дорогі метали, а згадані вище куски бронзи, а в більш локальних варіантах — худобу. Перші монети виникають на півострові Мала Азіяи римськими протомонетами, датуються археологами до періоду значно ранішого, ніж відбулося заснування самого міста Рима.З часом, через процес інфляції та зниження вартості аса, впроваджують нові монети. Це були декусіс (10 асів), тресіс (3 аса) і дупондій (2 аса).
Римській богині та покровительці сім'ї Юноні, як одній з трьох символів Риму(разом з Юпітером та Мінервою) поставили храм на самому Капітолійському пагорбі.[3] У 269 р. до Р. Х. Епітет Юнони «Монета» широко увійшло в обіг та залишився в багатьох мовах як етимологія до слова «монета», або гроші в в цілому (англ. «money»). Очевидно, що введення монет у римську економіку відбувалося за сприяння Карфагену, покровителькою якого була Юнона.
Аттила, долгое время бывший союзником если не Западной Римской империи, то Флавия Аэция, сосредоточившего в своих руках власть в государстве, внезапно двинулся в Италию. Вождь гуннов, по сути, был таким же императорам как Валентиниан III, правивший Римом, за тем исключением, что над Аттилой не проводили специальной церемонии. Он подмял под себя огромные владения в сердце Европе и к 451 году созрел для того, чтобы расширить свою вотчину. В поход на Италию он двинулся кружным путем — через Галлию. Готский историк Иордан оценивает численность войска Аттилы в нереальные полмиллиона человек. Гунны предали Галлию огню и мечу, уничтожая один город за другим. Уцелеть, правда, удалось крошечному поселению, которое позже стало Парижем. В тот момент поселение это было мало и незначительно, не представляя интереса для завоевателей. Пока Аттила шел на Рим, Флавий Аэций собирал верные ему силы, чтобы вступить в схватку с бывшим союзником. Использовав вторжение гуннов как предлог, он привлек на свою сторону вестготов, заключив с ними временный альянс против общего врага.
Перші форми грошей, які по суті булПротягом доволі довгого часу римляни спокійно використовували для своїх розрахунків не дорогі метали, а згадані вище куски бронзи, а в більш локальних варіантах — худобу. Перші монети виникають на півострові Мала Азіяи римськими протомонетами, датуються археологами до періоду значно ранішого, ніж відбулося заснування самого міста Рима.З часом, через процес інфляції та зниження вартості аса, впроваджують нові монети. Це були декусіс (10 асів), тресіс (3 аса) і дупондій (2 аса).
Римській богині та покровительці сім'ї Юноні, як одній з трьох символів Риму(разом з Юпітером та Мінервою) поставили храм на самому Капітолійському пагорбі.[3] У 269 р. до Р. Х. Епітет Юнони «Монета» широко увійшло в обіг та залишився в багатьох мовах як етимологія до слова «монета», або гроші в в цілому (англ. «money»). Очевидно, що введення монет у римську економіку відбувалося за сприяння Карфагену, покровителькою якого була Юнона.
Объяснение:
Аттила, долгое время бывший союзником если не Западной Римской империи, то Флавия Аэция, сосредоточившего в своих руках власть в государстве, внезапно двинулся в Италию. Вождь гуннов, по сути, был таким же императорам как Валентиниан III, правивший Римом, за тем исключением, что над Аттилой не проводили специальной церемонии. Он подмял под себя огромные владения в сердце Европе и к 451 году созрел для того, чтобы расширить свою вотчину. В поход на Италию он двинулся кружным путем — через Галлию. Готский историк Иордан оценивает численность войска Аттилы в нереальные полмиллиона человек. Гунны предали Галлию огню и мечу, уничтожая один город за другим. Уцелеть, правда, удалось крошечному поселению, которое позже стало Парижем. В тот момент поселение это было мало и незначительно, не представляя интереса для завоевателей. Пока Аттила шел на Рим, Флавий Аэций собирал верные ему силы, чтобы вступить в схватку с бывшим союзником. Использовав вторжение гуннов как предлог, он привлек на свою сторону вестготов, заключив с ними временный альянс против общего врага.
Объяснение: