Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).
1. В 1236—1242 Бату возглавил общемонгольский Западный поход, в результате которого были завоёваны западная часть половецкой степи, Волжская Булгария и Русь. Монгольская армия достигла Центральной Европы. Позже Бату не совершал походов на запад, осев на берегах Волги в городе Сарай-Бату, ставшем при нём столицей обширного государства Золотая Орда.
Бату завершил поход на Запад в 1242 году, узнав о смерти каана Угэдея. Войска отошли на нижнюю Волгу, которая стала новым центром улуса Джучи. На курултае 1246 года кааном избрали Гуюка, давнего недруга Батыя. Но война двоюродных братьев не состоялась из-за скоропостижной смерти каана.
В 1243—1246 годах все русские князья признали зависимость от правителей Монгольской империи и Золотой Орды. Ярослав Всеволодович (князь владимирский) был признан старейшим в Русской земле, ему был передан разорённый монголами в 1240 году Киев. В 1246 году он был отравлен в Каракоруме. Михаил Черниговский был убит в Золотой орде (он отказался пройти языческий обряд поклонения кусту, не предав православную веру)
Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
Південні слов'яни - болгарам, сербам, хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям.
Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).
Бату завершил поход на Запад в 1242 году, узнав о смерти каана Угэдея. Войска отошли на нижнюю Волгу, которая стала новым центром улуса Джучи. На курултае 1246 года кааном избрали Гуюка, давнего недруга Батыя. Но война двоюродных братьев не состоялась из-за скоропостижной смерти каана.
В 1243—1246 годах все русские князья признали зависимость от правителей Монгольской империи и Золотой Орды. Ярослав Всеволодович (князь владимирский) был признан старейшим в Русской земле, ему был передан разорённый монголами в 1240 году Киев. В 1246 году он был отравлен в Каракоруме. Михаил Черниговский был убит в Золотой орде (он отказался пройти языческий обряд поклонения кусту, не предав православную веру)