Трибуны имели право запрещать распоряжения или постановления любого магистрата (кроме диктатора и цензора) и сената (право вето), арестовывать и приговаривать к штрафу магистратов (кроме диктатора) и рядовых граждан, созывать заседания трибутных комиций и сената и председательствовать на них, издавать эдикты и предлагать законопроекты. Личность народного трибуна считалась священной и неприкосновенной. Народные трибуны были обязаны постоянно держать двери дома открытыми для граждан, нуждающихся в защите, и не покидать Рим более чем на сутки, их власть была ограничена городской чертой Рима.
У чому особливості козацьких літописів як історико-літературних творів? Хто були їхні автори?
Козацькими літописами називають історико-літературні твори другої половини XVII — середини XVIII ст., присвячені козацьким війнам. Назва «літописи» досить умовна, бо кожен із цих творів є складною, багатоплановою розповіддю про події Національно-визвольної війни, у якій поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій — битв, повстань, переговорів, окремі документи, тлумачення цього періоду історії України. Стиль цих творів далекий від традиційної літописної форми. Написані вони тогочасною мовою у формі щорічних записів, оповідань, сказань, повістей із залученням різних документів: більш ранніх українських літописів (Густинського, Львівського, Острозького, Чернігівського тощо), власних спогадів сучасників, документальних матеріалів (офіційні і приватні листи, грамоти, універсали), творів чужоземних істориків, легенд і переказів.
До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі літописи — Літопис Самовидця, Літопис Граб’янки та Літопис Самійла Величка (1720). Кожен із творів є оригінальним, має свої особливості.
Трибуны имели право запрещать распоряжения или постановления любого магистрата (кроме диктатора и цензора) и сената (право вето), арестовывать и приговаривать к штрафу магистратов (кроме диктатора) и рядовых граждан, созывать заседания трибутных комиций и сената и председательствовать на них, издавать эдикты и предлагать законопроекты. Личность народного трибуна считалась священной и неприкосновенной. Народные трибуны были обязаны постоянно держать двери дома открытыми для граждан, нуждающихся в защите, и не покидать Рим более чем на сутки, их власть была ограничена городской чертой Рима.
У чому особливості козацьких літописів як історико-літературних творів? Хто були їхні автори?
Козацькими літописами називають історико-літературні твори другої половини XVII — середини XVIII ст., присвячені козацьким війнам. Назва «літописи» досить умовна, бо кожен із цих творів є складною, багатоплановою розповіддю про події Національно-визвольної війни, у якій поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій — битв, повстань, переговорів, окремі документи, тлумачення цього періоду історії України. Стиль цих творів далекий від традиційної літописної форми. Написані вони тогочасною мовою у формі щорічних записів, оповідань, сказань, повістей із залученням різних документів: більш ранніх українських літописів (Густинського, Львівського, Острозького, Чернігівського тощо), власних спогадів сучасників, документальних матеріалів (офіційні і приватні листи, грамоти, універсали), творів чужоземних істориків, легенд і переказів.
До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі літописи — Літопис Самовидця, Літопис Граб’янки та Літопис Самійла Величка (1720). Кожен із творів є оригінальним, має свої особливості.
Объяснение: