На початку XVII ст. унаслідок загострення суперечностей феодального суспільства Китай був охоплений Великою селянською війною (1628-1634 рр.). Мінська династія була повалена, а китайські феодали, зазнаючи поразок у боротьбі з селянством, уклали союз із північним сусідом і своїм воєнним супротивником - маньчжурськими ханами. Спільними зусиллями їм удалося здолати опір селянських армій, хоча перемога дісталася нелегко
Державний лад за правління династії Цін базувався на старих китайських зразках. На чолі держави стояв необмежений у своїй владі монарх - маньчжурський богдихан, який привласнив функції і верховного глави конфуціанської релігії, що вимагала суворого підкорення владі старішого, проповідувала божественне походження імператора. Функції кабінету міністрів здійснювали шість приказів-палат: чинів, податків, ритуалів, військовий, кримінальний і громадських робіт. Богдихану підпорядковувалася також військова рада. Головною опорою цінських богдиханів було військо, в якому служили переважно маньчжури. Військовики високо оплачувалися і мали безліч привілеїв.
0,0(0 оценок)
Ответ:
23.03.2020 04:31
Открытое военное противостояние началось с чешского восстания против правящего Австрийского дома. Королевство Чехия занимало не последнее место в Священной Римской империи, дворяне Чехии вели активный образ жизни, вращаясь в просвещенных европейских кругах, особенно дружескими были их связи с Германией. Эрцгерцог Фердинанд Штирийский, провозглашенный императором Матвеем наследником, отменил права чешских протестантов, закрепленные в «Грамоте величества». 23 мая 1618 г. произошла «Пражская дефенестрация» во время которой из окон ратуши были выкинуты имперские наместники, «чудесным образом приземлившись на навозную кучу, она явилась официальным началом Тридцатилетней войны. 30 директоров, избранные чешским сеймом в правительство Чехии и Моравии, смогли укрепить армию и выгнать иезуитов. Граф Йиндржих Матиаш Турн смог нанести имперским войскам несколько поражений, и привел армию под стены Вены. Несмотря на то, что силы повстанцев вели успешные боевые действия на разных направлениях, из-за разногласий, царивших среди чешских командиров, упущенного времени, а также необыкновенно кипучей деятельности, внешне добродушного Фердинанда, чехи стали сдавать свои позиции. Альбрехт Валленштейн привел армию наемников из Германии, Италии и Нидерландов. Имперский фельдмаршал Бюкуа разбил чехов в битве при Саблате. Дипломатия Фердинанда также приносила успехи. Бавария и Саксония выступили на стороне империи, Испания, Тоскана и Генуя прислали армии на императору. 8 ноября 1620 г. католические войска в ожесточенном сражении под Белой горой нанесли сокрушительное поражение чешско-моравским повстанцам. Наемники Валленштейна, польские казаки Лисовского и венгерские гайдуки, призванные бороться с «лисовчиками», наводили ужас на чехов и полностью лишили их воли к сопротивлению. Наступила «эпоха тьмы», Чехия стала заурядной провинцией Австрии.
На початку XVII ст. унаслідок загострення суперечностей феодального суспільства Китай був охоплений Великою селянською війною (1628-1634 рр.). Мінська династія була повалена, а китайські феодали, зазнаючи поразок у боротьбі з селянством, уклали союз із північним сусідом і своїм воєнним супротивником - маньчжурськими ханами. Спільними зусиллями їм удалося здолати опір селянських армій, хоча перемога дісталася нелегко
Державний лад за правління династії Цін базувався на старих китайських зразках. На чолі держави стояв необмежений у своїй владі монарх - маньчжурський богдихан, який привласнив функції і верховного глави конфуціанської релігії, що вимагала суворого підкорення владі старішого, проповідувала божественне походження імператора. Функції кабінету міністрів здійснювали шість приказів-палат: чинів, податків, ритуалів, військовий, кримінальний і громадських робіт. Богдихану підпорядковувалася також військова рада. Головною опорою цінських богдиханів було військо, в якому служили переважно маньчжури. Військовики високо оплачувалися і мали безліч привілеїв.