Каким образом согласно Хартии должно было проходить голосование? Что
избиратель использовал для подачи голоса?
2. В чем на ваш взгляд преимущество тайного голосования? Кому выгоден такой тип
голосования?
3.
3. Кто согласно Хартии должен иметь возможность голосовать? Каким требованиям
он должен соответствовать?
4. Зачем в Хартии выдвигается требование об оплате работы депутатов парламента?
Почему этого не было ранее и могла возникнуть необходимость?
5. Почему было необходимо ликвидировать имущественный ценз?
6. По какому принципу предлагается создавать избирательные округа? От чего
должен зависеть их размер и сколько их предлагалось создать?
Утвердження абсолютизму було не наслідком тимчасової рівноваги сил дворянства та буржуазії, а проявом повного панування реакційних сил, перемоги реакції над буржуазним рухом і підкорення слабкої німецької буржуазії волі князів. Князівський абсолютизм був реакційним явищем. Якщо в Англії та Франції перехід до абсолютної монархії забезпечив створення централізованих держав, то в Німеччині княжий абсолютизм ще більше закріпив економічну й політичну роздробленість країни, гальмував її розвиток. Князі, фактично, перетворилися на незалежних правителів, звільнилися від військового обов'язку, зовсім не сплачували імператорові податків. Наймогутніші з них (курфюрсти) присвоїли собі право обирати імператора. Імператорська влада втратила значення єдиного загальнодержавного центру, перетворилася на почесне звання. Рейхстаг уже не мав свого колишнього значення. Імператорський суд став безсилим у боротьбі з територіальними князями.
Особливо яскраво абсолютизм князівської влади проявився в Пруссії та Австрії, що суттєво відрізнялися одна від одної. Пруссія, яка остаточно сформувалася у 1701 р., була онімечченою, централізованою державою, а її король - членом імперської колегії курфюрстів. Вищим органом державного управління була Таємна рада, що складалася з трьох самостійних департаментів: іноземних справ, юстиції та внутрішніх справ.
Предысторией возникновения выражения «столыпинский галстук» были события, связанные с волнениями 1905-1907 года, и той ролью, которую Столыпин, назначенный Николаем I министром внутренних дел, сыграл в их подавлении. Поскольку для прекращения кровавых бесчинств, названных впоследствии Первой русской революцией, требовались экстренные меры, Пётр Аркадьевич был вынужден ввести так называемые полевые суды. ... Автором выражения «столыпинские галстуки» был поднявшийся в тот день на трибуну депутат от партии кадетов Фёдор Родичев. Волнение придало ему излишнюю эмоциональность.
Объяснение:
Революция (ели очень-очень кратко)