Какими были основные факторы для назначения на высокую должность в период существования местничества, а какие факторы для назначения на должность стали играть роль после отмены местничества?
Головною причиною є те, що перші літери були стилізовані і являли собою окрему картинку. Зазвичай автори писемних пам'яток вважали за потрібне додати до просто тексту ще й ілюстрацію, а також різноманітні орнаменти, тому такі книги були своєрідним поєднанням як писемних так і образотворчих пам'яток. Також через цінність матеріалів та величезну трудоємність вони були надзвичайно дорогі та існували в невеликій кількості, тому були розкішшю.
Найдавніші рукописні книги з'явились в Україні у період Київської Русі із запровадженням християнства. У першій половині XI століття князь Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі скрипторій (майстерню для переписування книг), забезпечений великою бібліотекою, кваліфікованими писарями і художниками. Саме звідси вийшли найдавніші рукописні пам'ятки: Остромирове Євангеліє (1056-1057), Ізборники Святослава (1073 і 1076). Книжна справа в цей час була добре налагоджена і в Києво-Печерській лаврі. У XII-XIV ст. важливими центрами книгописання стають монастирі Галицько-Волинського князівства (звідси, ймовірно, походять Христинопольський Апостол, XII ст.; Бучацьке Євангеліє, 12-13 ст.; Добрилове Євангеліє, 1164; Холмщини Євангеліє (Холмське Євангеліє), кінець XIII ст.; Бесіди Григорія Двоєслова, друга пол. XIII ст.; Євсієве Євангеліє, 1283), а також Чернігівського, Новгород-Сіверського, Переяславського князівств (пам'ятки не збереглися). До київського книжкового осередку належить найвидатніша пам'ятка рукописного мистецтва ранньої доби -- Київський Псалтир (1397), оздоблений 302 високохудожніми мініатюрами. Найдавніші книги переписувались на пергаменті (спеціально обробленій і пристосованій для письма шкірі молодих тварин -- ягнят, телят, козенят). Тривалий час пергамент був привізний, лише з XII-XIV ст. почали користуватись матеріалом місцевого виробництва. Давні книги переписувались уставом -- високим, урочистим письмом, що передбачало пропорційність кожного знака. Робота переписувачів була дуже повільною і вимагала скрупульозного виконання. У художньому оформленні книг переважали орнаменти "візантійського" і "тератологічного" ("звіриного") типу, мотиви, запозичені з книг болгарського походження, проте з включенням оригінальних елементів.
201. На 300 лет растянулась война гуннов с
Китаем.
202. Война гуннов с Китаем растянулась на
300 лет.
203. В III в. до н. э. Китайское государство начало строить Великую китайскую стену для защиты от
гуннов.
204. В III в. до н. э. Китайское государство для защиты от гуннов начали
строить Великую китайскую стену.
205. Разделение гуннского государства на южную и северную произошло в
55 году до н.э.
206. В результате разделения гуннского государства в 55 году до н.э., южные гунны потеряли независимость и попали под власть
династии Хань.
207. Государство гуннов стало сильнейшим государством в Евразии в период правления шаньюя
Модэ.
208. Прибыв на территорию Казахстана во главе с шаньюем Чжи-Чжи гунны заключили мирный договор и военный союз с
кангюями.
209. Начало второй волны массового передвижения гуннских племен на территорию Казахстана относится к
I в. н.э.
210. Движение гуннов на запад, в истории Евразии названы эпохой —
Великого переселения народов
211. Массовое передвижение гуннских племен с востока на запад растянулось до
IV в. н.э.
212. В I в. до н. э. гунны двинулись на запад и пришли на территорию Казахстана во главе с шаньюем
Чжи-Чжи.
213. В I в. до н. э. северные гунны, чтобы сохранить независимость двинулись на запад во главе с шаньюем
Чжи-Чжи
214. В I в. до н. э. во главе с шаньюем Чжи-Чжи двинулись на запад
северные гунны.
215. Гунны покорили многие европейские страны во главе с
Аттилой.
216. Начало Великому переселению народов в I в. до н. э. положили племена
гуннов.
217. В конце IV в. совершили набег в Закавказье, Месопотамию и подошли к столице Восточной Римской империи
гунны.
218. В конце IV в. гунны подошли к столице Восточной Римской империи и император обязался гуннам
платить дань золотом.
219. В 437 г. совершили поход в глубь Европы и на территории Франции разгромили Бургундское королевство
гунны.
220. В 445 г. в Европе во главе государства гуннов встал
Аттила.
Объяснение:
Головною причиною є те, що перші літери були стилізовані і являли собою окрему картинку. Зазвичай автори писемних пам'яток вважали за потрібне додати до просто тексту ще й ілюстрацію, а також різноманітні орнаменти, тому такі книги були своєрідним поєднанням як писемних так і образотворчих пам'яток. Також через цінність матеріалів та величезну трудоємність вони були надзвичайно дорогі та існували в невеликій кількості, тому були розкішшю.
Найдавніші рукописні книги з'явились в Україні у період Київської Русі із запровадженням християнства. У першій половині XI століття князь Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі скрипторій (майстерню для переписування книг), забезпечений великою бібліотекою, кваліфікованими писарями і художниками. Саме звідси вийшли найдавніші рукописні пам'ятки: Остромирове Євангеліє (1056-1057), Ізборники Святослава (1073 і 1076). Книжна справа в цей час була добре налагоджена і в Києво-Печерській лаврі. У XII-XIV ст. важливими центрами книгописання стають монастирі Галицько-Волинського князівства (звідси, ймовірно, походять Христинопольський Апостол, XII ст.; Бучацьке Євангеліє, 12-13 ст.; Добрилове Євангеліє, 1164; Холмщини Євангеліє (Холмське Євангеліє), кінець XIII ст.; Бесіди Григорія Двоєслова, друга пол. XIII ст.; Євсієве Євангеліє, 1283), а також Чернігівського, Новгород-Сіверського, Переяславського князівств (пам'ятки не збереглися). До київського книжкового осередку належить найвидатніша пам'ятка рукописного мистецтва ранньої доби -- Київський Псалтир (1397), оздоблений 302 високохудожніми мініатюрами. Найдавніші книги переписувались на пергаменті (спеціально обробленій і пристосованій для письма шкірі молодих тварин -- ягнят, телят, козенят). Тривалий час пергамент був привізний, лише з XII-XIV ст. почали користуватись матеріалом місцевого виробництва. Давні книги переписувались уставом -- високим, урочистим письмом, що передбачало пропорційність кожного знака. Робота переписувачів була дуже повільною і вимагала скрупульозного виконання. У художньому оформленні книг переважали орнаменти "візантійського" і "тератологічного" ("звіриного") типу, мотиви, запозичені з книг болгарського походження, проте з включенням оригінальних елементів.
Объяснение: