Магнатами називали високопоставлених вельмож, можновладців, князів. Магнат - людина високого соціального стану, шляхетського походження. Якщо людина мала великі статки або ж мала зв'язки з аристократією, то вона мала право іменувати себе магнатом.
У Великому князівстві Литовському, Руському і Жемантійському, в шляхетській республіці Речі Посполитій (Польща, Литва, Україна, Білорусь) та на початках Козацької держави магнатами називалися духовні і світські сенатори або державні радники (радні пани) і знатне шляхетство.
В Угорщині так звали представників знатних дворянських родів, князів, графів і баронів, які, згідно з Конституцією, мали спадкове право на участь в представництві і збиралися в особливій палаті.
Почитание предков в Китае династий Шан и Западная Чжоу служило легитимации власти, которая позиционировала себя как обладающая эксклюзивным правом на связь с потусторонним миром. Об аналогичных культах в низших слоях населения этих периодов нет достоверной информации. К культу предков имеет отношение понятие «силы-Дэ», позднее закрепившееся в китайской философии. Его наиболее ранние упоминания представляют дэ как ни предками.
Обряд почитания предков происходит на девятый день девятого лунного месяца («Праздник двойной девятки»). По обычаю, в этот день старшие в роду мужчины забивают на могиле предка свинью. Существует поверие, что дух предка, не получивший ежегодной жертвы, умирает навсегда, и не может более заботиться о благополучии потомков.
Магнатами називали високопоставлених вельмож, можновладців, князів. Магнат - людина високого соціального стану, шляхетського походження. Якщо людина мала великі статки або ж мала зв'язки з аристократією, то вона мала право іменувати себе магнатом.
У Великому князівстві Литовському, Руському і Жемантійському, в шляхетській республіці Речі Посполитій (Польща, Литва, Україна, Білорусь) та на початках Козацької держави магнатами називалися духовні і світські сенатори або державні радники (радні пани) і знатне шляхетство.
В Угорщині так звали представників знатних дворянських родів, князів, графів і баронів, які, згідно з Конституцією, мали спадкове право на участь в представництві і збиралися в особливій палаті.
Основные религиозные верования– буддизм, ислам, католицизм, протестантство, традиционная китайская религия – даосизм.
Почитание предков в Китае династий Шан и Западная Чжоу служило легитимации власти, которая позиционировала себя как обладающая эксклюзивным правом на связь с потусторонним миром. Об аналогичных культах в низших слоях населения этих периодов нет достоверной информации. К культу предков имеет отношение понятие «силы-Дэ», позднее закрепившееся в китайской философии. Его наиболее ранние упоминания представляют дэ как ни предками.
Обряд почитания предков происходит на девятый день девятого лунного месяца («Праздник двойной девятки»). По обычаю, в этот день старшие в роду мужчины забивают на могиле предка свинью. Существует поверие, что дух предка, не получивший ежегодной жертвы, умирает навсегда, и не может более заботиться о благополучии потомков.