1. Потерянная вера. Экономические преобразования внутри СССР во второй половине восьмидесятых годов и сближение с капиталистическим странами (ФРГ, Великобританией и США) справедливо вменяли в вину молодому генсеку: дескать, продался империалистам, завербовали его в свои шпионы, чтобы развалить СССР изнутри. Старые, сталинские идеологические установки рушились, страну лихорадило. Все это еще накладывалось самым пагубным образом на традиционное советское лицемерие и двуличие, что вызывало раздражение у всех.
2. Проблемы элит. Когда в 1984 году скончался «старый большевик» Константин Черненко, всем стало ясно, что у системы, во главе которой стоят дряхлые старики, серьезные проблемы и надо что-то менять. Страну возглавил молодой, умный и энергичный Горбачев. И вдруг самое мощное государство восточного полушария пошло навстречу самой мощной державе на другом конце земного шара, и по совместительству своему смертельному идейному врагу — США.
3. Нежизне экономики СССР. К 1985 году СССР сравнялся по показателям роста с США и ФРГ и лишь уступал на тот момент мировому лидеру роста Японии. Тем не менее, каждый четвертый рубль в стране шел на ВПК, страна постоянно производила новые танки, ракеты и вертолеты, но не новые телевизоры и стиральные машины. Для Горбачева, Рыжкова и всех в высшем руководстве стало очевидно, что нужно что-то делать, иначе страна будет и дальше деградировать.
Тетчери́зм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979–1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я.
Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та «шокової терапії». Поняття «тетчеризм», як і «рейганоміка», увійшло в економічну теорію, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — концепції вільного, саморегулюваного управління господарською діяльністю).
Відповідно до своїх поглядів на політику та економіку, Тетчер виступала за зменшення рівня впливу держави на економіку, підтримку вільного ринку і підприємництва. Вона намагалась припинити, як їй здавалось, надмірне втручання держави в економіку, і домагалась цього шляхом приватизації державних підприємств і муніципального житла. Після правління Джеймса Каллагана, уряд дійшов висновку, що кейнсіанський підхід до керування попитом провалився, Тетчер відчувала, що економіка не самозбалансувалась і має потребу в нових фіскальних програмах, зосереджених на інфляції.
Вона почала економічні реформи з підвищення процентної ставки для уповільнення зростання грошової маси та уповільнення, у такий б, інфляції. Було зменшено бюджет та скорочено видатки на громадські програми, зокрема, на охорону здоров'я, освіту і будівництво житла. Вона також запровадила обмеження на друк грошей і законами обмежила діяльність профспілок.
ВЫВОД: ПРИЧИНЫ:
1. Потерянная вера. Экономические преобразования внутри СССР во второй половине восьмидесятых годов и сближение с капиталистическим странами (ФРГ, Великобританией и США) справедливо вменяли в вину молодому генсеку: дескать, продался империалистам, завербовали его в свои шпионы, чтобы развалить СССР изнутри. Старые, сталинские идеологические установки рушились, страну лихорадило. Все это еще накладывалось самым пагубным образом на традиционное советское лицемерие и двуличие, что вызывало раздражение у всех.
2. Проблемы элит. Когда в 1984 году скончался «старый большевик» Константин Черненко, всем стало ясно, что у системы, во главе которой стоят дряхлые старики, серьезные проблемы и надо что-то менять. Страну возглавил молодой, умный и энергичный Горбачев. И вдруг самое мощное государство восточного полушария пошло навстречу самой мощной державе на другом конце земного шара, и по совместительству своему смертельному идейному врагу — США.
3. Нежизне экономики СССР. К 1985 году СССР сравнялся по показателям роста с США и ФРГ и лишь уступал на тот момент мировому лидеру роста Японии. Тем не менее, каждый четвертый рубль в стране шел на ВПК, страна постоянно производила новые танки, ракеты и вертолеты, но не новые телевизоры и стиральные машины. Для Горбачева, Рыжкова и всех в высшем руководстве стало очевидно, что нужно что-то делать, иначе страна будет и дальше деградировать.
Тетчери́зм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979–1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я.
Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та «шокової терапії». Поняття «тетчеризм», як і «рейганоміка», увійшло в економічну теорію, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — концепції вільного, саморегулюваного управління господарською діяльністю).
Відповідно до своїх поглядів на політику та економіку, Тетчер виступала за зменшення рівня впливу держави на економіку, підтримку вільного ринку і підприємництва. Вона намагалась припинити, як їй здавалось, надмірне втручання держави в економіку, і домагалась цього шляхом приватизації державних підприємств і муніципального житла. Після правління Джеймса Каллагана, уряд дійшов висновку, що кейнсіанський підхід до керування попитом провалився, Тетчер відчувала, що економіка не самозбалансувалась і має потребу в нових фіскальних програмах, зосереджених на інфляції.
Вона почала економічні реформи з підвищення процентної ставки для уповільнення зростання грошової маси та уповільнення, у такий б, інфляції. Було зменшено бюджет та скорочено видатки на громадські програми, зокрема, на охорону здоров'я, освіту і будівництво житла. Вона також запровадила обмеження на друк грошей і законами обмежила діяльність профспілок.