На вашу думку, чи є поняття «експансія» та «загарбання» синонімами?
Варто запам’ятати!
Експансія (у перекладі з латинської — поширення) — територіальне, географічне розширення зони впливу окремої держави, народу, культури.
1. ЗАВОЮВАННЯ РИМОМ ІТАЛІЇ
Рим став найдужчою державою Лацію (регіону в античній Італії). Прагнучи захоплення нових земель і рабів, він понад 200 років воював і в запеклій боротьбі зумів підкорити сусідні латинські племена.
На відібраній у скорених народів землі з’являлися військові поселення (колонії) з римських громадян або латинів. Щоб не допустити об’єднання італійських племен проти Риму, його уряд дотримувався правила «розділяй і володарюй», нацьковуючи одні народи на інші.
Поміркуймо!
1. Чому уряд Риму прагнув не допускати об'єднання італійських племен?
2. Як правило «розділяй і володарюй» характеризує Рим як державу?
У 265 р. до н. е. римляни захопили етруське місто Вольсінію. Цим завершилось об’єднання Італії — і Рим перетворився на сильну державу Західного Середземномор’я.
Діємо: практичні завдання
1. Почніть укладати за до карти на с. 164 хронологічну таблицю «Етапи римських завоювань», позначаючи на контурній карті приєднані до Риму території.
2. З історією підкорення Римом Італії пов'язаний крилатий вислів «Піррова перемога». Дізнайтеся з додаткових джерел історію його виникнення.
У рефераті подано відомості про розвиток культури України наприкінці XIV - у першій половині XVI ст.
Період з кінця XIV до початку XVI ст. - час боротьби за збереження культурної самобутності України, подальшого формування українського народу. Чужоземне пригноблення та постійні напади турків і татар не сприяли розвиткові української культури.
Україна мала тісні зв'язки з культурами російського, білоруського, болгарського і сербського народів. Наприкінці XV ст. великий вплив на їх розвиток спричинило виникнення у Кракові та Чорногорії східнослов'янського друкування кирилицею.
У 1491 р. у Краківській друкарні було надруковано "Октоїх", "Часослов", а в 1495 р. у Чорногорії - "Псалтир". Ці книги поширилися в Україні. На початку XVI ст. видавничу діяльність розпочав білоруський учений-гуманіст Франциск Скорина. Протягом 1517-1518 рр. у Празі кирилицею він видав кілька частин Біблії, а в 1525 р. у Вільно - "Апостол". У 1577 р. князь К. Острозький заснував друкарню в Острозі.
У XV ст. в Україні в царині освіти ще зберігалися давні традиції. Початкові школи існували при великих церквах і монастирях у містах, а також у деяких садибах магнатів. Вчителями в основному були дяки, які навчали читати, писати та церковного співу.
Вихідці з України навчалися в багатьох європейських університетах, зокрема в Болонському, Краківському та Празькому. У Сорбонні імена студентів-українців, а також бакалаврів і магістрів зустрічаються вже у другій половині XIV ст., а в середині XV ст. Сорбонна мала кількох докторів-українців. Ті, хто здобув освіту за кордоном, повернувшись в Україну, поширювали тут передові ідеї гуманізму, зокрема вчення Яна Гуса. Дехто залишався працювати на чужині.
Наприкінці XV - на початку XVI ст. у Європі знали про наукову роботу Юрія Дрогобича (Котермака) у Болонському університеті, Павла Русина - в Краківському. У 1481 р. Юрій Дрогобич був обраний ректором Болонського університету. Він написав низку наукових праць з філософії, медицини, астрономії.
Кінець XIV ст. позначений змінами, що відбуваються й у народній творчості. Обрядова поезія істотно звільняється від культових елементів. Український народ створює прислів'я, приказки, казки, легенди. Починаючи з XV ст. зароджується епічна поезія - українські пісні й думи. Виконували їх народні співці - кобзарі. В основному ці твори відбивали історичну тематику, прославляли героїв. Найвідомішою є "Дума про козака Голоту".
На вашу думку, чи є поняття «експансія» та «загарбання» синонімами?
Варто запам’ятати!
Експансія (у перекладі з латинської — поширення) — територіальне, географічне розширення зони впливу окремої держави, народу, культури.
1. ЗАВОЮВАННЯ РИМОМ ІТАЛІЇ
Рим став найдужчою державою Лацію (регіону в античній Італії). Прагнучи захоплення нових земель і рабів, він понад 200 років воював і в запеклій боротьбі зумів підкорити сусідні латинські племена.
На відібраній у скорених народів землі з’являлися військові поселення (колонії) з римських громадян або латинів. Щоб не допустити об’єднання італійських племен проти Риму, його уряд дотримувався правила «розділяй і володарюй», нацьковуючи одні народи на інші.
Поміркуймо!
1. Чому уряд Риму прагнув не допускати об'єднання італійських племен?
2. Як правило «розділяй і володарюй» характеризує Рим як державу?
У 265 р. до н. е. римляни захопили етруське місто Вольсінію. Цим завершилось об’єднання Італії — і Рим перетворився на сильну державу Західного Середземномор’я.
Діємо: практичні завдання
1. Почніть укладати за до карти на с. 164 хронологічну таблицю «Етапи римських завоювань», позначаючи на контурній карті приєднані до Риму території.
2. З історією підкорення Римом Італії пов'язаний крилатий вислів «Піррова перемога». Дізнайтеся з додаткових джерел історію його виникнення.
У рефераті подано відомості про розвиток культури України наприкінці XIV - у першій половині XVI ст.
Період з кінця XIV до початку XVI ст. - час боротьби за збереження культурної самобутності України, подальшого формування українського народу. Чужоземне пригноблення та постійні напади турків і татар не сприяли розвиткові української культури.
Україна мала тісні зв'язки з культурами російського, білоруського, болгарського і сербського народів. Наприкінці XV ст. великий вплив на їх розвиток спричинило виникнення у Кракові та Чорногорії східнослов'янського друкування кирилицею.
У 1491 р. у Краківській друкарні було надруковано "Октоїх", "Часослов", а в 1495 р. у Чорногорії - "Псалтир". Ці книги поширилися в Україні. На початку XVI ст. видавничу діяльність розпочав білоруський учений-гуманіст Франциск Скорина. Протягом 1517-1518 рр. у Празі кирилицею він видав кілька частин Біблії, а в 1525 р. у Вільно - "Апостол". У 1577 р. князь К. Острозький заснував друкарню в Острозі.
У XV ст. в Україні в царині освіти ще зберігалися давні традиції. Початкові школи існували при великих церквах і монастирях у містах, а також у деяких садибах магнатів. Вчителями в основному були дяки, які навчали читати, писати та церковного співу.
Вихідці з України навчалися в багатьох європейських університетах, зокрема в Болонському, Краківському та Празькому. У Сорбонні імена студентів-українців, а також бакалаврів і магістрів зустрічаються вже у другій половині XIV ст., а в середині XV ст. Сорбонна мала кількох докторів-українців. Ті, хто здобув освіту за кордоном, повернувшись в Україну, поширювали тут передові ідеї гуманізму, зокрема вчення Яна Гуса. Дехто залишався працювати на чужині.
Наприкінці XV - на початку XVI ст. у Європі знали про наукову роботу Юрія Дрогобича (Котермака) у Болонському університеті, Павла Русина - в Краківському. У 1481 р. Юрій Дрогобич був обраний ректором Болонського університету. Він написав низку наукових праць з філософії, медицини, астрономії.
Кінець XIV ст. позначений змінами, що відбуваються й у народній творчості. Обрядова поезія істотно звільняється від культових елементів. Український народ створює прислів'я, приказки, казки, легенди. Починаючи з XV ст. зароджується епічна поезія - українські пісні й думи. Виконували їх народні співці - кобзарі. В основному ці твори відбивали історичну тематику, прославляли героїв. Найвідомішою є "Дума про козака Голоту".