В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
yanemykina2014
yanemykina2014
28.03.2021 09:00 •  История

Каковы были жизненные ценности вильгельма 2?

Показать ответ
Ответ:
cherru1
cherru1
09.03.2021 10:35

На вашу думку, чи є поняття «експансія» та «загарбання» синонімами?

Варто запам’ятати!

Експансія (у перекладі з латинської — поширення) — територіальне, географічне розширення зони впливу окремої держави, народу, культури.

1. ЗАВОЮВАННЯ РИМОМ ІТАЛІЇ

Рим став найдужчою державою Лацію (регіону в античній Італії). Прагнучи захоплення нових земель і рабів, він понад 200 років воював і в запеклій боротьбі зумів підкорити сусідні латинські племена.

На відібраній у скорених народів землі з’являлися військові поселення (колонії) з римських громадян або латинів. Щоб не допустити об’єднання італійських племен проти Риму, його уряд дотримувався правила «розділяй і володарюй», нацьковуючи одні народи на інші.

Поміркуймо!

1. Чому уряд Риму прагнув не допускати об'єднання італійських племен?

2. Як правило «розділяй і володарюй» характеризує Рим як державу?

У 265 р. до н. е. римляни захопили етруське місто Вольсінію. Цим завершилось об’єднання Італії — і Рим перетворився на сильну державу Західного Середземномор’я.

Діємо: практичні завдання

1. Почніть укладати за до карти на с. 164 хронологічну таблицю «Етапи римських завоювань», позначаючи на контурній карті приєднані до Риму території.

2. З історією підкорення Римом Італії пов'язаний крилатий вислів «Піррова перемога». Дізнайтеся з додаткових джерел історію його виникнення.

0,0(0 оценок)
Ответ:
dextomethorphah
dextomethorphah
03.04.2022 16:00

У рефераті подано відомості про розвиток культури України наприкінці XIV - у першій половині XVI ст.

Період з кінця XIV до початку XVI ст. - час боротьби за збереження культурної самобутності України, подальшого формування українського народу. Чужоземне пригноблення та постійні напади турків і татар не сприяли розвиткові української культури.

Україна мала тісні зв'язки з культурами російського, білоруського, болгарського і сербського народів. Наприкінці XV ст. великий вплив на їх розвиток спричинило виникнення у Кракові та Чорногорії східнослов'янського друкування кирилицею.

У 1491 р. у Краківській друкарні було надруковано "Октоїх", "Часослов", а в 1495 р. у Чорногорії - "Псалтир". Ці книги поширилися в Україні. На початку XVI ст. видавничу діяльність розпочав білоруський учений-гуманіст Франциск Скорина. Протягом 1517-1518 рр. у Празі кирилицею він видав кілька частин Біблії, а в 1525 р. у Вільно - "Апостол". У 1577 р. князь К. Острозький заснував друкарню в Острозі.

У XV ст. в Україні в царині освіти ще зберігалися давні традиції. Початкові школи існували при великих церквах і монастирях у містах, а також у деяких садибах магнатів. Вчителями в основному були дяки, які навчали читати, писати та церковного співу.

Вихідці з України навчалися в багатьох європейських університетах, зокрема в Болонському, Краківському та Празькому. У Сорбонні імена студентів-українців, а також бакалаврів і магістрів зустрічаються вже у другій половині XIV ст., а в середині XV ст. Сорбонна мала кількох докторів-українців. Ті, хто здобув освіту за кордоном, повернувшись в Україну, поширювали тут передові ідеї гуманізму, зокрема вчення Яна Гуса. Дехто залишався працювати на чужині.

Наприкінці XV - на початку XVI ст. у Європі знали про наукову роботу Юрія Дрогобича (Котермака) у Болонському університеті, Павла Русина - в Краківському. У 1481 р. Юрій Дрогобич був обраний ректором Болонського університету. Він написав низку наукових праць з філософії, медицини, астрономії.

Кінець XIV ст. позначений змінами, що відбуваються й у народній творчості. Обрядова поезія істотно звільняється від культових елементів. Український народ створює прислів'я, приказки, казки, легенди. Починаючи з XV ст. зароджується епічна поезія - українські пісні й думи. Виконували їх народні співці - кобзарі. В основному ці твори відбивали історичну тематику, прославляли героїв. Найвідомішою є "Дума про козака Голоту".

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота