Ермак Тимофеевич (1532 (1534 или 1542) – 6 (16) августа 1585) – атаман донских казаков, разбойник, предводитель похода на Сибирское ханство, «покоритель Сибири» в российской (царской, советской и новой российской) историографии, положивший начало завоеванию изначально тюркских сибирских земель Московским царством.
Торговые интересы русского государства усиливало экспансию на восток – в Сибирь. Казанское ханство стояло на пути покорения Сибири. В 1552 году армия Ивана Грозного покорила ханство. После захвата Казани царь обратился к могущественной и богатой семье Строгановых, чтобы они возглавили экспансию на восток. В конце 1570-х Строгановы завербовали казачьи отряды для вторжения в Сибирь от имени царя. Эти казаки избрали Ермака руководителем своих вооруженных отрядов, и в 1582 году Ермак отправился с армией в 840 человек для нападения на Сибирское ханство. После нескольких побед над войском хана отряд Ермака 26 октября (6 декабря) 1582 занял столицу Сибирского ханства – Кашлык.
В 1585 году Ермак утонул в устье реки Вагай в Иртыше, примерно в 50 километрах к юго-востоку от сегодняшнего Тобольска. Татары заманили его из своих укреплений ложным слухом о прибытии бухарского каравана. Он утонул во время ночной атаки на свои лодки. Татары при сыне Кучума – Али вернули себе столицу ханства. Оставшиеся 90 казаков основали в 1586 и 1587 годах первые русские поселения в Сибири: Тюмень и Тобольск. Лишь в 1598 году Кучум-хан был окончательно побежден.
ответ:Найдавнішу докладну відомість про хрещення українського народу, яку знаходимо в нашій літературі, подає нам так званий Початковий літопис - пам'ятка початку XII ст., що була писана десь більш як по ста роках по охрещенні нашого народу. Цей літопис (звичайно зветься Літопис Нестора, але Нестор, певне, не писав його) докладно розповідає про охрещення князя Володимира та українського народу; літописне оповідання, стало в нас класичним - воно довго панувало в нашій науці та літературі, а в школі та серед широкого загалу панує ще й тепер.
І тільки 1871 р. відомий професор Московської духовної академії Євген Євстигнійович Голубинський в "Журнале Министерства народного просвещения" за 1871 р., а потім 1880 р. в праці "История Русской Церкви", т. І (друге видання вийшло в 1901 р. в московських "Чтениях") піддав літописне оповідання про хрещення українського народу суворій, але чисто науковій критиці; Голубинський непохитно довів, що літописне оповідання - це пізніша вставка до нашого Початкового літопису (таких пізніших вставок у літопису багато).
Голубинський влучно й науково розбив майже все оповідання літописця як таке, що не відповідає правді, і замість нього подав своє, що спирається головним чином на писання двох письменників XI віку, що писали за часу сина Володимирового - князя Ярослава Мудрого, мниха Якова ("Похвала" князю Володимиру та "Сказание" про смерть мучеників Бориса й Гліба) та Нестора ("Чтение" про страстотерпців Бориса та Гліба); Яків та Нестор жили ближче до Володимира Великого і тому могли знати події охрещення ліпше за літописця, що писав пізніше.
Знамените "хрещення Русі", яке започаткувало православну цивілізацію на теренах України, було викликано цілим комплексом факторів:
Політичні передумови: Прагнення Володимира зміцнити державу і її територіальну єдність. Спроба досягти цієї мети за до створення єдиного пантеону язичницьких богів на чолі з Перуном не призвела до подолання племінного сепаратизму та посилення княжої влади. Надії Володимира в даному випадку покладались, очевидно, на те, що бог блискавок вважався головним в дружинному середовищі. Але тільки єдинобожжя могло згуртувати державу і освятити авторитет одноосібної княжої влади.
Ермак Тимофеевич (1532 (1534 или 1542) – 6 (16) августа 1585) – атаман донских казаков, разбойник, предводитель похода на Сибирское ханство, «покоритель Сибири» в российской (царской, советской и новой российской) историографии, положивший начало завоеванию изначально тюркских сибирских земель Московским царством.
Торговые интересы русского государства усиливало экспансию на восток – в Сибирь. Казанское ханство стояло на пути покорения Сибири. В 1552 году армия Ивана Грозного покорила ханство. После захвата Казани царь обратился к могущественной и богатой семье Строгановых, чтобы они возглавили экспансию на восток. В конце 1570-х Строгановы завербовали казачьи отряды для вторжения в Сибирь от имени царя. Эти казаки избрали Ермака руководителем своих вооруженных отрядов, и в 1582 году Ермак отправился с армией в 840 человек для нападения на Сибирское ханство. После нескольких побед над войском хана отряд Ермака 26 октября (6 декабря) 1582 занял столицу Сибирского ханства – Кашлык.
В 1585 году Ермак утонул в устье реки Вагай в Иртыше, примерно в 50 километрах к юго-востоку от сегодняшнего Тобольска. Татары заманили его из своих укреплений ложным слухом о прибытии бухарского каравана. Он утонул во время ночной атаки на свои лодки. Татары при сыне Кучума – Али вернули себе столицу ханства. Оставшиеся 90 казаков основали в 1586 и 1587 годах первые русские поселения в Сибири: Тюмень и Тобольск. Лишь в 1598 году Кучум-хан был окончательно побежден.
Подробнее: https://obrazovaka.ru/question/esse-na-temu-ermak-timofeevich-pokoritel-sibiri-106163
ответ:Найдавнішу докладну відомість про хрещення українського народу, яку знаходимо в нашій літературі, подає нам так званий Початковий літопис - пам'ятка початку XII ст., що була писана десь більш як по ста роках по охрещенні нашого народу. Цей літопис (звичайно зветься Літопис Нестора, але Нестор, певне, не писав його) докладно розповідає про охрещення князя Володимира та українського народу; літописне оповідання, стало в нас класичним - воно довго панувало в нашій науці та літературі, а в школі та серед широкого загалу панує ще й тепер.
І тільки 1871 р. відомий професор Московської духовної академії Євген Євстигнійович Голубинський в "Журнале Министерства народного просвещения" за 1871 р., а потім 1880 р. в праці "История Русской Церкви", т. І (друге видання вийшло в 1901 р. в московських "Чтениях") піддав літописне оповідання про хрещення українського народу суворій, але чисто науковій критиці; Голубинський непохитно довів, що літописне оповідання - це пізніша вставка до нашого Початкового літопису (таких пізніших вставок у літопису багато).
Голубинський влучно й науково розбив майже все оповідання літописця як таке, що не відповідає правді, і замість нього подав своє, що спирається головним чином на писання двох письменників XI віку, що писали за часу сина Володимирового - князя Ярослава Мудрого, мниха Якова ("Похвала" князю Володимиру та "Сказание" про смерть мучеників Бориса й Гліба) та Нестора ("Чтение" про страстотерпців Бориса та Гліба); Яків та Нестор жили ближче до Володимира Великого і тому могли знати події охрещення ліпше за літописця, що писав пізніше.
Знамените "хрещення Русі", яке започаткувало православну цивілізацію на теренах України, було викликано цілим комплексом факторів:
Політичні передумови: Прагнення Володимира зміцнити державу і її територіальну єдність. Спроба досягти цієї мети за до створення єдиного пантеону язичницьких богів на чолі з Перуном не призвела до подолання племінного сепаратизму та посилення княжої влади. Надії Володимира в даному випадку покладались, очевидно, на те, що бог блискавок вважався головним в дружинному середовищі. Але тільки єдинобожжя могло згуртувати державу і освятити авторитет одноосібної княжої влади.
Объяснение: