Тетчери́зм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979–1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я.
Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та «шокової терапії». Поняття «тетчеризм», як і «рейганоміка», увійшло в економічну теорію, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — концепції вільного, саморегулюваного управління господарською діяльністю).
Відповідно до своїх поглядів на політику та економіку, Тетчер виступала за зменшення рівня впливу держави на економіку, підтримку вільного ринку і підприємництва. Вона намагалась припинити, як їй здавалось, надмірне втручання держави в економіку, і домагалась цього шляхом приватизації державних підприємств і муніципального житла. Після правління Джеймса Каллагана, уряд дійшов висновку, що кейнсіанський підхід до керування попитом провалився, Тетчер відчувала, що економіка не самозбалансувалась і має потребу в нових фіскальних програмах, зосереджених на інфляції.
Вона почала економічні реформи з підвищення процентної ставки для уповільнення зростання грошової маси та уповільнення, у такий б, інфляції. Було зменшено бюджет та скорочено видатки на громадські програми, зокрема, на охорону здоров'я, освіту і будівництво житла. Вона також запровадила обмеження на друк грошей і законами обмежила діяльність профспілок.
Кратко- Кастовая система зародилась от бога Брахмы и существуют до сих пор. например - из рта возникли брахманы, из рук - войны, из ног - крестьяне, а из стоп шудры.
Полно- Помимо деления на варны, с V в. до н. э. в индийском обществе формируется кастовый строй. Касты объединяли представителей одной профессии. Если варн было четыре, то каст — несколько сотен. Варны определяли сословное деление общества, а касты регламентировали поведение людей, определяли прочность порядка в государстве. Касты делились на высшие (жрецов) и низшие. Самое низкое положение занимала каста неприкасаемых, их считали нечистыми от рождения. Они должны были убирать нечистоты, мусор, трупы животных. Принадлежность к определённой касте сохранялась на протяжении всей жизни.
Тетчери́зм — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з Маргарет Тетчер (1979–1990), що супроводжувалась приватизацією національних підприємств, монетаризмом у фінансово-економічній сфері, зменшенням фінансування освіти й охорони здоров'я.
Політика тетчеризму тісно пов'язана з соціально-економічними поняттями та категоріями неолібералізму та «шокової терапії». Поняття «тетчеризм», як і «рейганоміка», увійшло в економічну теорію, відображаючи нове розуміння економічної політики (у межах неолібералізму — концепції вільного, саморегулюваного управління господарською діяльністю).
Відповідно до своїх поглядів на політику та економіку, Тетчер виступала за зменшення рівня впливу держави на економіку, підтримку вільного ринку і підприємництва. Вона намагалась припинити, як їй здавалось, надмірне втручання держави в економіку, і домагалась цього шляхом приватизації державних підприємств і муніципального житла. Після правління Джеймса Каллагана, уряд дійшов висновку, що кейнсіанський підхід до керування попитом провалився, Тетчер відчувала, що економіка не самозбалансувалась і має потребу в нових фіскальних програмах, зосереджених на інфляції.
Вона почала економічні реформи з підвищення процентної ставки для уповільнення зростання грошової маси та уповільнення, у такий б, інфляції. Було зменшено бюджет та скорочено видатки на громадські програми, зокрема, на охорону здоров'я, освіту і будівництво житла. Вона також запровадила обмеження на друк грошей і законами обмежила діяльність профспілок.
Кратко- Кастовая система зародилась от бога Брахмы и существуют до сих пор. например - из рта возникли брахманы, из рук - войны, из ног - крестьяне, а из стоп шудры.
Полно- Помимо деления на варны, с V в. до н. э. в индийском обществе формируется кастовый строй. Касты объединяли представителей одной профессии. Если варн было четыре, то каст — несколько сотен. Варны определяли сословное деление общества, а касты регламентировали поведение людей, определяли прочность порядка в государстве. Касты делились на высшие (жрецов) и низшие. Самое низкое положение занимала каста неприкасаемых, их считали нечистыми от рождения. Они должны были убирать нечистоты, мусор, трупы животных. Принадлежность к определённой касте сохранялась на протяжении всей жизни.