Картина Христос в пустыне кормянского написал в 1872 году уже после создания товарищества передвижных выставок Можно ли считать что это картина написана в стиле художников бунтарей
наприкінці vii ст. єдиної франкської держави фактично не існувало. араби, захопивши піренейський півострів, просувалися далі на захід, у землі франків. боротьбу проти завойовників очолив майордом карл мартелл («молот»; 715-741). він, як і візантійський імператор лев ні ісавр, розумів, що без власної кінноти не зможе зупинити арабів. лише добре озброєний кіннотник, здатний до далеких походів і швидкого пересування, міг стати перепоною загарбникам. але спорядження вершника було дуже дорогим (дорівнювало вартості 18-20 корів), і простий франкський воїн не міг його придбати.
для придбання зброї і коней карл почав відбирати землі у церкви і надавати їх у довічне володіння воїнам за умови несення ними військової служби. селяни, які жили на цих землях, повинні були утримувати своєю працею нових володарів. таку форму володіння землею назвали бенефіцією (від лат. beneficium — благодіяння). зі створенням важкої кінноти було започатковано середньовічне рицарство (від нім. ritter—вершник, кінний воїн).
спираючись на кінне військо, карл мартелл 732 р. розбив арабів під пуатьє. ця битва, як і перемога, здобута за 14 років перед тим під константинополем левом iii ісавром, мала вирішальне значення для долі європейської християнської цивілізації середньовіччя: було зупинено наступ арабо-мусульманського світу на європу.
я думаю, что истинная красота человека – это внутренняя красота, его душа, горячее, отзывчатое, доброе сердце. ведь если один человек готов сделать для другого всё, отдать самое дорогое, отозваться на любую просьбу, в любых ситуациях, не думая о , то это и есть красивый человек, которому даже внешняя непривлекательность не помешает творить добро. я за душевность, справедливость и истинную красоту человека. таких людей должно быть много, тогда и мир изменится в другую, хорошую сторону, не будет зла, драк, убийств, войн.
не может быть красивым тот, в чьем сердце живет злоба, жестокость, зависть, подлость, жадность или лицемерие. все эти низкие качества обязательно наложат свой отпечаток даже на самое идеальное и красивое лицо. не можем мы назвать красивым и лентяя, который целые дни проводит в «ничегонеделании», чья жизнь абсолютно бесцельна и бесполезна. на мой взгляд, не может быть по-настоящему красивым человек равнодушный. на его лице не отражается мысль, в его взгляде нет искорки, в его речах отсутствуют эмоции. человек с пустым взглядом и отпечатком скуки на лице — непривлекателен.
наприкінці vii ст. єдиної франкської держави фактично не існувало. араби, захопивши піренейський півострів, просувалися далі на захід, у землі франків. боротьбу проти завойовників очолив майордом карл мартелл («молот»; 715-741). він, як і візантійський імператор лев ні ісавр, розумів, що без власної кінноти не зможе зупинити арабів. лише добре озброєний кіннотник, здатний до далеких походів і швидкого пересування, міг стати перепоною загарбникам. але спорядження вершника було дуже дорогим (дорівнювало вартості 18-20 корів), і простий франкський воїн не міг його придбати.
для придбання зброї і коней карл почав відбирати землі у церкви і надавати їх у довічне володіння воїнам за умови несення ними військової служби. селяни, які жили на цих землях, повинні були утримувати своєю працею нових володарів. таку форму володіння землею назвали бенефіцією (від лат. beneficium — благодіяння). зі створенням важкої кінноти було започатковано середньовічне рицарство (від нім. ritter—вершник, кінний воїн).
спираючись на кінне військо, карл мартелл 732 р. розбив арабів під пуатьє. ця битва, як і перемога, здобута за 14 років перед тим під константинополем левом iii ісавром, мала вирішальне значення для долі європейської християнської цивілізації середньовіччя: було зупинено наступ арабо-мусульманського світу на європу.
я думаю, что истинная красота человека – это внутренняя красота, его душа, горячее, отзывчатое, доброе сердце. ведь если один человек готов сделать для другого всё, отдать самое дорогое, отозваться на любую просьбу, в любых ситуациях, не думая о , то это и есть красивый человек, которому даже внешняя непривлекательность не помешает творить добро. я за душевность, справедливость и истинную красоту человека. таких людей должно быть много, тогда и мир изменится в другую, хорошую сторону, не будет зла, драк, убийств, войн.
не может быть красивым тот, в чьем сердце живет злоба, жестокость, зависть, подлость, жадность или лицемерие. все эти низкие качества обязательно наложат свой отпечаток даже на самое идеальное и красивое лицо. не можем мы назвать красивым и лентяя, который целые дни проводит в «ничегонеделании», чья жизнь абсолютно бесцельна и бесполезна. на мой взгляд, не может быть по-настоящему красивым человек равнодушный. на его лице не отражается мысль, в его взгляде нет искорки, в его речах отсутствуют эмоции. человек с пустым взглядом и отпечатком скуки на лице — непривлекателен.