В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Х
Химия
Д
Другие предметы
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
М
Музыка
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
У
Українська література
Р
Русский язык
Ф
Французский язык
П
Психология
О
Обществознание
А
Алгебра
М
МХК
Г
География
И
Информатика
П
Право
А
Английский язык
Г
Геометрия
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
vladholyngha
vladholyngha
24.07.2020 14:08 •  История

Казахи Среднего Жуза стали добровольно переходить к оседлости ​

Показать ответ
Ответ:
utrofimova06
utrofimova06
02.02.2022 07:01

ответ:Зовнішня політика царя Олексія Михайловича

Одним з найголовніших питань зовнішньої політики царювання Олексія Михайловича стало приєднання України. Велика частина лівобережної України під керівництвом Богдана Хмельницького неодноразово просила про приєднання. Про важливість цього напрямку свідчить те, що третій і останній за час правління Олексія Михайловича Земський собор займався цим питанням. Восени 1653 р собор прийняв рішення про прийняття України до складу держави. Однак приєднання частини України призвело до війни з Річчю Посполитою. Успішна військова компанія привела до погіршення відносин зі Шведським державою, яка не схвалювала цілей зовнішньої політики Олексія Михайловича і прагнуло не допустити посилення Росії і закрити їй вихід до Балтійського моря. Ускладнення відносин зі шведами привели в 1656 р до ще однієї війні. Російські війська успішно почали військову організацію, взявши Юріїв (Дерпт) і осадивши Ригу. Але вже в 1958 році Росії довелося укласти трирічне перемир'я зі Швецією через ускладнилися становища в Україні. Результатом цього стала нова війна з Польщею, котра закінчилася лише в 1667 році Андрусовським перемир'ям, відповідно до якого Росії відходили лівобережна Україна, Смоленські і Чернігівські землі. Посилення Османської імперії, війська якої ухвалили низку збройних походів проти Австрії і Речі Посполитої, сприяло зближенню цих держав з Росією.

Объяснение:вот

0,0(0 оценок)
Ответ:
arianalady
arianalady
15.02.2021 20:48

Тамга́ — родовой фамильный знак, печать, который ставился на родовое имущество, в том числе и скот. Как правило, потомок определённого рода заимствовал тамгу своего предка и добавлял к ней дополнительный элемент либо видоизменял её[1]. Наиболее распространена тамга у туркмен, черкесов, абазин, абхазов, карачаевцев, балкарцев, ногайцев, крымских татар, татар[2], чувашей, башкир, узбеков, уйгуров, монголов, казахов, киргизов, азербайджанцев, кумыков, тувинцев[3], турок, осетин, ингушей, чеченцев[4][5][6] и других.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота