Мехмед II видав у 1476 р. звід законів («Канун-наме»), в якому визначалися функції державних сановників та розміри їх платні, встановлювалися організація мусульманського сунітського духовенства (точніше — стану богословів), режим військових ленів.
Мехмед II встановив також статут для немусульманських релігійних громад, затвердивши православного (грецького) і вірменського патріархів і єврейського головного рабина в Константинополі. Всі православні народності (греки, болгари, серби, частина албанців, грузини, валахи і молдавани) розглядалися відтепер як одна «грецька громада» — рум-міллеті, над якою Константинопольський Патріарх користувався не тільки церковною, а й судовою владою. Патріарх і єпископи могли виносити судові вироки православним аж до заслання на каторгу (галери). Але якщо православний судився з мусульманином, то справа розбиралася у мусульманського духовного судді, Каді. Патріарху і єпископам належав контроль над школами і книгами у православних народностей, і їм були присвоєні деякі особисті привілеї. Такі ж права над своїми громадами отримали Вірменський патріарх і єврейський головний рабин.
Даючи деякі права вищому християнському та іудейському духовенству, султанський уряд прагнув тримати в покорі Іновірців за до їх же духовенства. Маса Іновірців була абсолютно безправною. Вони були позбавлені права мати зброю, повинні були носити одяг особливих кольорів, не мали права купувати землю і т.д. втім, деякі обмеження для Іновірців на практиці не завжди дотримувалися.
1) Военная реформа. Введение вместо стрелецких полков рекрутских наборов. От каждого помещика избирается один крестьянин, который будет служить русской армии. Плюсы. Армия стала сильнейшей и большой. Минусы. Крестьянам не нравилось
расставаться со своими близкими. 2) Ликвидация системы местничества. Принятие табеля о рангах. Служба стала более прозрачной. Теперь получение чина не зависит от знатности происхождения. Благодаря этому талантливые люди СМОГЛИ подняться по карьерной лестнице. Н-p: А.Д. Меншиков. Минусов здесь нет. 3) Реформа городского управления. Одной из реформа городского управляло заключалось в том, что в местному аппарату жаловалось много привилегий. Это снизило уровень поборов и взяток в стране. Минусы: слишком дорого обходилось по казне. Затраты на города повысились с 26%
Мехмед II видав у 1476 р. звід законів («Канун-наме»), в якому визначалися функції державних сановників та розміри їх платні, встановлювалися організація мусульманського сунітського духовенства (точніше — стану богословів), режим військових ленів.
Мехмед II встановив також статут для немусульманських релігійних громад, затвердивши православного (грецького) і вірменського патріархів і єврейського головного рабина в Константинополі. Всі православні народності (греки, болгари, серби, частина албанців, грузини, валахи і молдавани) розглядалися відтепер як одна «грецька громада» — рум-міллеті, над якою Константинопольський Патріарх користувався не тільки церковною, а й судовою владою. Патріарх і єпископи могли виносити судові вироки православним аж до заслання на каторгу (галери). Але якщо православний судився з мусульманином, то справа розбиралася у мусульманського духовного судді, Каді. Патріарху і єпископам належав контроль над школами і книгами у православних народностей, і їм були присвоєні деякі особисті привілеї. Такі ж права над своїми громадами отримали Вірменський патріарх і єврейський головний рабин.
Даючи деякі права вищому християнському та іудейському духовенству, султанський уряд прагнув тримати в покорі Іновірців за до їх же духовенства. Маса Іновірців була абсолютно безправною. Вони були позбавлені права мати зброю, повинні були носити одяг особливих кольорів, не мали права купувати землю і т.д. втім, деякі обмеження для Іновірців на практиці не завжди дотримувалися.
Реформы Петра I.
1) Военная реформа. Введение вместо стрелецких полков рекрутских наборов. От каждого помещика избирается один крестьянин, который будет служить русской армии. Плюсы. Армия стала сильнейшей и большой. Минусы. Крестьянам не нравилось
расставаться со своими близкими. 2) Ликвидация системы местничества. Принятие табеля о рангах. Служба стала более прозрачной. Теперь получение чина не зависит от знатности происхождения. Благодаря этому талантливые люди СМОГЛИ подняться по карьерной лестнице. Н-p: А.Д. Меншиков. Минусов здесь нет. 3) Реформа городского управления. Одной из реформа городского управляло заключалось в том, что в местному аппарату жаловалось много привилегий. Это снизило уровень поборов и взяток в стране. Минусы: слишком дорого обходилось по казне. Затраты на города повысились с 26%
Объяснение:
надеюсь правильно.