В Зарубежной Азии самая крупная сино-тибетская языковая семья, чуть меньше индоевропейская семья (индийская группа) , на третьем месте малайская. В Африке самая крупная семья банту, сразу за ними идет семито-хамитская (сейчас называемая больше афразийская) . В Северной и Южной Америке подавляющее большинство разговаривает на языках индоевропейской семьи, значительно уступает им андийская семья (языки кечуа, аймара и мапуче в Перу, Эквадоре, Боливии, Чили, Аргентине и Колумбии) . В Австралии и Океании тоже преобладает индоевропейская семья, на втором месте малайская семья в виде меланезийской и полинезийской групп).
Особливе значення серед літописів 2-ї половини XVII - початку XVIII століття мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси виникла їх умовна назва - "козацькі", "козацько-старшинські" літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються.
До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі літописи:
Самовидця (про події 1648 - 1702 років, вірогідний автор - Роман Ракушка-Романовський),
Грабянки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та
Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 - 1700 років).
В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-1654 років, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, факти з історії Московського царства, Речі Посполитої, Угорського королівства, Швеції, Молдовського князівства, Османської імперії та інших держав.
В Африке самая крупная семья банту, сразу за ними идет семито-хамитская (сейчас называемая больше афразийская) .
В Северной и Южной Америке подавляющее большинство разговаривает на языках индоевропейской семьи, значительно уступает им андийская семья (языки кечуа, аймара и мапуче в Перу, Эквадоре, Боливии, Чили, Аргентине и Колумбии) .
В Австралии и Океании тоже преобладает индоевропейская семья, на втором месте малайская семья в виде меланезийской и полинезийской групп).
Особливе значення серед літописів 2-ї половини XVII - початку XVIII століття мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси виникла їх умовна назва - "козацькі", "козацько-старшинські" літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються.
До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі літописи:
Самовидця (про події 1648 - 1702 років, вірогідний автор - Роман Ракушка-Романовський),
Грабянки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та
Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 - 1700 років).
В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-1654 років, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, факти з історії Московського царства, Речі Посполитої, Угорського королівства, Швеції, Молдовського князівства, Османської імперії та інших держав.
Объяснение: