Княжество киевское черниговское галицко волынское географическое положение крупные города с каими княжествами граничит памятники культуры известные князья решить таблицу
Становлення феодальної держави і права в Англії відбувалося в декілька етапів:
1) розклад родового устрою на Британських островах у місцевих бриті в і кельтів, римська колонізація (І століття до н. е. - IV століття н. е.);
2) завоювання й асиміляція Британії германськими племенами-англосаксами (звідси нова назва країни - Англія) - V-XI століття;
3) завоювання Англії французькими баронами - вихідцями з Північної Франції (Нормандії) на чолі з Вільгельмом І (Завойовником), етнічна і політична асиміляція, остаточне оформлення національної англійської держави - 1066 рік - XIII століття.
Історію феодальної держави в Англії відзначає низка таких особливостей.
Етнос (нація) формується в результаті ряду завоювань та асиміляції населення. Корінні жителі - брити і кельти - у V-VI столітті завойовуються германомовними англами і саксами, частково знищуються, а частково асимілюються. Після цього тут формуються ранньофеодальні англосакські королівства. Але у 1066 році розпочинається нове завоювання - нормандці й англосакси частково знищуються, частково асимілюються із завойовниками. На основі синтезу мов (кельтської, германської, французької) формується англійська мова. Вільгельм І (Завойовник) та його наступники, ставши королями Англії, зберегли за собою свої володіння у Франції (Нормандія) і, більш того, посягання на французький трон. На цій підставі відбувалися численні війни за фамільні французькі інтереси англійських королів. Населення Англії не було зацікавлене у війнах. Це з самого початку породило незгасні суперечності між королем і нацією, що призвело до появи Великої хартії вольностей 1215 року, а потім і до англійської буржуазної революції. Цей урок історії в майбутньому було враховано англійцями: в Акті про уложення 1701 року парламент постановив, що "якщо королем Англії буде особа, народжена поза межами Англії, Шотландії та Ірландії, то англійський народ не зобов'язаний воювати за її інтереси".
Барони, що завоювали Англію на чолі з Вільгельмом І, знаходилися у ворожому середовищі англосаксів, що примушувало їх триматися більш згуртовано навколо свого короля. У свою чергу Вільгельм І роздавав землі власним баронам з таким розрахунком, аби ніхто з них не міг набути більшого впливу в окрузі. Все це значно зміцнювало становище королівської влади в Англії і, на відміну від Франції та Німеччини, перешкоджало феодальному роздрібненню країни. Сильні позиції королівської влади в Англії - характерна риса її історії. Це сприятиме поряд з іншими чинниками формуванню станово-представницької монархії та парламенту.
Формальне право в Англії було представлене ранньофеодальними "варварськими", англосаксонськими "правдами": "Правдою Етельберта" королівства Кент (VI-VII століття), "Правдою Іне" королівства Вессекс (VII століття), загально-англійською "Правдою Альфреда Великого" (IX століття), "Законами Етельстана" 940 року (онука Альфреда Великого) тощо. Характерним для цих "правд" було поступове відповідно до феодальних відносин витискування звичаєвого права королівським законодавством. Так, "Правда Етельберта" фіксує в основному санкції за крадіжки та вбивства. За крадіжку церковного майна встановлюється штраф у 12-кратному розмірі, майна єпископа - 11-кратному, священика або короля - 9-кратному, диякона - 6-кратному, клірика та вільної людини - 3-кратному. Своєрідним було "покарання" за викрадення чужої дружини. У статті ЗІ "Про чужу дружину" проголошувалося: "...нехай придбає нову і приведе до чоловіка". Вбивство каралося, як і в Салічній правді, вергельдами від 100 до 6 шилінгів залежно від соціального статусу вбитого. "Правда Іне" забороняє працювати в неділю, встановлює за крадіжку обернення в рабство всієї родини крадія, за ухилення від походу - 120 шилінгів і втрату землі. "Правда" Альфреда Великого діє вже по всій Англії і спрямована на охорону феодальних відносин, що формуються. Так, за порушення присяги васалом встановлюється покарання у вигляді 40 днів королівської в'язниці. Вбивство того, хто чинив опір при цьому, не передбачало вергельду. Замах на господаря (глафорда) карався смертною стратою, крадіжка церковного майна - відсіканням руки.
Закони Етельстана являють собою розлогу кодифікацію, спрямовану на закріпачення селян, охорону життя феодалів. Вони широко застосовують смертну кару та членоушкоджсння. Становить інтерес анонімний збірник X століття "Про права і обов'язки", який містить феодальне звичаєве право і перелік селянських повинностеЙ. Васал (тен) був зобов'язаний за одержаний феод ходити в похід, споряджати судна, брати участь у будівництві укріплень, ремонтувати мости, організовувати для сеньйора полювання, брати участь в охороні короля, забезпечувати мир, роздавати подаяния та допомагати церкві.
А1. От имени царя Федора Иоанновича управлял брат царицы. Кто это был?
Б) Борис Годунов
.
А2. В 1597 году был издан указ об «урочных летах», по которому:
B) был введен пятилетний срок сыска беглых крестьян
.
А3. Причиной Смуты на Руси не являлось следующее:
Г) неудачная внешняя политика Бориса Годунова
.
А4. Укажите, при чьем правлении был заключен договор, на основании которого польские войска вошли в Москву и власть фактически перешла в руки польского воеводы:
B) «Семибоярщина».
А5. В XVII в. в крепостной зависимости от помещика находились:
B) частновладельческие крестьяне.
А6. Новое явление в экономике России в X V I I в.:
Г) появление мануфактур
.
А7. В ХУII в. в России появилась форма организации промышленного производства:
B) мануфактура.
А8. Появление мануфактур в XVII в. свидетельствовало о:
Б) зарождении капиталистических отношений.
А9. Название «ясачные люди» относится к:
Г) нерусскому населению Сибири и Дальнего Востока, выплачивавшему натуральные подати
.
А10. Годы 1497, 1581, 1597, 1649 отражают основные этапы:
Г) закрепощения крестьян.
А11. Расположите по порядку. Установите хронологическую последовательность событий - этапов закрепощения крестьян:
1-Е,2-А,3-Г,4-В,5-Б,6-Д
1)
-«Судебник» Ивана III - введение Юрьева дня и выплаты пожилого.
2)-«Судебник» Ивана IV - подтверждение права перехода в Юрьев день и увеличение платы за «пожилое».
3)-Указ о заповедных летах Ивана IV.
4)-Указ Федора Иоанновича «Об урочных летах».
5)-Указы Михаила Федоровича - увеличение срока государственного сыска беглых крестьян до 9, а затем до) 5 лет.
6)-Соборное Уложение Алексея Михайловича Тишайшего – установление бе сыска беглых крестьян.
А12. Политическое развитие России в XVII в. характеризовалось:
A) усилением самодержавной власти
.
А13. В середине XVII в. Земские соборы перестали собираться, так как в России:
Г) формировался абсолютизм
.
А14. Какой ряд дат отражает события во внешней политике России XVII в.?
A) 1632-1634, 1654-1667, 1686
.
А15. 5. В каком году была написана жалованная грамота, отрывок из которой приведен ниже? «И по нашему царского величества жалованью нашим царского величества подданным Богдану Хмельницкому, гетману Войска Запорожского, и всему нашему царского величества Войску Запорожскому быти под нашею царского величества высокою рукою по своим прежним правам и привилегиям...»
Объяснение:
Англія
Становлення держави
Становлення феодальної держави і права в Англії відбувалося в декілька етапів:
1) розклад родового устрою на Британських островах у місцевих бриті в і кельтів, римська колонізація (І століття до н. е. - IV століття н. е.);
2) завоювання й асиміляція Британії германськими племенами-англосаксами (звідси нова назва країни - Англія) - V-XI століття;
3) завоювання Англії французькими баронами - вихідцями з Північної Франції (Нормандії) на чолі з Вільгельмом І (Завойовником), етнічна і політична асиміляція, остаточне оформлення національної англійської держави - 1066 рік - XIII століття.
Історію феодальної держави в Англії відзначає низка таких особливостей.
Етнос (нація) формується в результаті ряду завоювань та асиміляції населення. Корінні жителі - брити і кельти - у V-VI столітті завойовуються германомовними англами і саксами, частково знищуються, а частково асимілюються. Після цього тут формуються ранньофеодальні англосакські королівства. Але у 1066 році розпочинається нове завоювання - нормандці й англосакси частково знищуються, частково асимілюються із завойовниками. На основі синтезу мов (кельтської, германської, французької) формується англійська мова. Вільгельм І (Завойовник) та його наступники, ставши королями Англії, зберегли за собою свої володіння у Франції (Нормандія) і, більш того, посягання на французький трон. На цій підставі відбувалися численні війни за фамільні французькі інтереси англійських королів. Населення Англії не було зацікавлене у війнах. Це з самого початку породило незгасні суперечності між королем і нацією, що призвело до появи Великої хартії вольностей 1215 року, а потім і до англійської буржуазної революції. Цей урок історії в майбутньому було враховано англійцями: в Акті про уложення 1701 року парламент постановив, що "якщо королем Англії буде особа, народжена поза межами Англії, Шотландії та Ірландії, то англійський народ не зобов'язаний воювати за її інтереси".
Барони, що завоювали Англію на чолі з Вільгельмом І, знаходилися у ворожому середовищі англосаксів, що примушувало їх триматися більш згуртовано навколо свого короля. У свою чергу Вільгельм І роздавав землі власним баронам з таким розрахунком, аби ніхто з них не міг набути більшого впливу в окрузі. Все це значно зміцнювало становище королівської влади в Англії і, на відміну від Франції та Німеччини, перешкоджало феодальному роздрібненню країни. Сильні позиції королівської влади в Англії - характерна риса її історії. Це сприятиме поряд з іншими чинниками формуванню станово-представницької монархії та парламенту.
Формальне право в Англії було представлене ранньофеодальними "варварськими", англосаксонськими "правдами": "Правдою Етельберта" королівства Кент (VI-VII століття), "Правдою Іне" королівства Вессекс (VII століття), загально-англійською "Правдою Альфреда Великого" (IX століття), "Законами Етельстана" 940 року (онука Альфреда Великого) тощо. Характерним для цих "правд" було поступове відповідно до феодальних відносин витискування звичаєвого права королівським законодавством. Так, "Правда Етельберта" фіксує в основному санкції за крадіжки та вбивства. За крадіжку церковного майна встановлюється штраф у 12-кратному розмірі, майна єпископа - 11-кратному, священика або короля - 9-кратному, диякона - 6-кратному, клірика та вільної людини - 3-кратному. Своєрідним було "покарання" за викрадення чужої дружини. У статті ЗІ "Про чужу дружину" проголошувалося: "...нехай придбає нову і приведе до чоловіка". Вбивство каралося, як і в Салічній правді, вергельдами від 100 до 6 шилінгів залежно від соціального статусу вбитого. "Правда Іне" забороняє працювати в неділю, встановлює за крадіжку обернення в рабство всієї родини крадія, за ухилення від походу - 120 шилінгів і втрату землі. "Правда" Альфреда Великого діє вже по всій Англії і спрямована на охорону феодальних відносин, що формуються. Так, за порушення присяги васалом встановлюється покарання у вигляді 40 днів королівської в'язниці. Вбивство того, хто чинив опір при цьому, не передбачало вергельду. Замах на господаря (глафорда) карався смертною стратою, крадіжка церковного майна - відсіканням руки.
Закони Етельстана являють собою розлогу кодифікацію, спрямовану на закріпачення селян, охорону життя феодалів. Вони широко застосовують смертну кару та членоушкоджсння. Становить інтерес анонімний збірник X століття "Про права і обов'язки", який містить феодальне звичаєве право і перелік селянських повинностеЙ. Васал (тен) був зобов'язаний за одержаний феод ходити в похід, споряджати судна, брати участь у будівництві укріплень, ремонтувати мости, організовувати для сеньйора полювання, брати участь в охороні короля, забезпечувати мир, роздавати подаяния та допомагати церкві.
это?
Объяснение:
А1. От имени царя Федора Иоанновича управлял брат царицы. Кто это был?
Б) Борис Годунов
.
А2. В 1597 году был издан указ об «урочных летах», по которому:
B) был введен пятилетний срок сыска беглых крестьян
.
А3. Причиной Смуты на Руси не являлось следующее:
Г) неудачная внешняя политика Бориса Годунова
.
А4. Укажите, при чьем правлении был заключен договор, на основании которого польские войска вошли в Москву и власть фактически перешла в руки польского воеводы:
B) «Семибоярщина».
А5. В XVII в. в крепостной зависимости от помещика находились:
B) частновладельческие крестьяне.
А6. Новое явление в экономике России в X V I I в.:
Г) появление мануфактур
.
А7. В ХУII в. в России появилась форма организации промышленного производства:
B) мануфактура.
А8. Появление мануфактур в XVII в. свидетельствовало о:
Б) зарождении капиталистических отношений.
А9. Название «ясачные люди» относится к:
Г) нерусскому населению Сибири и Дальнего Востока, выплачивавшему натуральные подати
.
А10. Годы 1497, 1581, 1597, 1649 отражают основные этапы:
Г) закрепощения крестьян.
А11. Расположите по порядку. Установите хронологическую последовательность событий - этапов закрепощения крестьян:
1-Е,2-А,3-Г,4-В,5-Б,6-Д
1)
-«Судебник» Ивана III - введение Юрьева дня и выплаты пожилого.
2)-«Судебник» Ивана IV - подтверждение права перехода в Юрьев день и увеличение платы за «пожилое».
3)-Указ о заповедных летах Ивана IV.
4)-Указ Федора Иоанновича «Об урочных летах».
5)-Указы Михаила Федоровича - увеличение срока государственного сыска беглых крестьян до 9, а затем до) 5 лет.
6)-Соборное Уложение Алексея Михайловича Тишайшего – установление бе сыска беглых крестьян.
А12. Политическое развитие России в XVII в. характеризовалось:
A) усилением самодержавной власти
.
А13. В середине XVII в. Земские соборы перестали собираться, так как в России:
Г) формировался абсолютизм
.
А14. Какой ряд дат отражает события во внешней политике России XVII в.?
A) 1632-1634, 1654-1667, 1686
.
А15. 5. В каком году была написана жалованная грамота, отрывок из которой приведен ниже? «И по нашему царского величества жалованью нашим царского величества подданным Богдану Хмельницкому, гетману Войска Запорожского, и всему нашему царского величества Войску Запорожскому быти под нашею царского величества высокою рукою по своим прежним правам и привилегиям...»
Б) в 1654 г.