Тоталітари́зм (італ. totalità і прикметник італ. totalitario, від лат. totalitos цілісний — той, що охоплює усе загалом) — система державно-політичної влади, яка регламентує усі суспільні та приватні сфери життя людини-громадянина і не визнає автономії від держави таких недержавних сфер людської діяльності як економіка
Фаши́зм (італ. fascismo, від італ. fascio — «зв'язка», «об'єднання») — різновид політичного режиму, а також радикальна авторитарна імперіалістична політична ідеологія, характерними ознаками якої є сильний культ особи, мілітаризм, тоталітаризм, імперіалізм та ідея єднання та мобілізації нації та держави проти ворогів, ідея постійної війни й панування
Дисидеентський руух у СРСР — громадяни СРСР, які у 1960-х — на початку 1980-х років відкрито піддавали сумніву й критикували офіційну комуністичну ідеологію та політику. Дисидентами були письмменники, діячі культури в загальному. УПА та ОУН це були перш за все організації які використовувалаи різні методи для боротьби з радянською владою ( зі зброєю, вдавалися до терорестичних заходів). Тому диседенство не можна розглядати як продовження справи ОУН-УПА, проте з другого боку можна сказати, що вони продовжили боротися за Україну.
Тоталітари́зм (італ. totalità і прикметник італ. totalitario, від лат. totalitos цілісний — той, що охоплює усе загалом) — система державно-політичної влади, яка регламентує усі суспільні та приватні сфери життя людини-громадянина і не визнає автономії від держави таких недержавних сфер людської діяльності як економіка
Фаши́зм (італ. fascismo, від італ. fascio — «зв'язка», «об'єднання») — різновид політичного режиму, а також радикальна авторитарна імперіалістична політична ідеологія, характерними ознаками якої є сильний культ особи, мілітаризм, тоталітаризм, імперіалізм та ідея єднання та мобілізації нації та держави проти ворогів, ідея постійної війни й панування
Відповідь:
Дисидеентський руух у СРСР — громадяни СРСР, які у 1960-х — на початку 1980-х років відкрито піддавали сумніву й критикували офіційну комуністичну ідеологію та політику. Дисидентами були письмменники, діячі культури в загальному. УПА та ОУН це були перш за все організації які використовувалаи різні методи для боротьби з радянською владою ( зі зброєю, вдавалися до терорестичних заходів). Тому диседенство не можна розглядати як продовження справи ОУН-УПА, проте з другого боку можна сказати, що вони продовжили боротися за Україну.
Пояснення: