Коммунистический СССР / нацистская Германия (про каждую отдельно расписать по данным пунктам, ) 1. Желаемая структура общества.
2. Отношение к политической оппозиции внутри страны. Объявлены враги.
3. Внешняя политика, отношение к другим странам.
4. Экономика
5. Изображение государственного (партийного) лидера, агитация.
Либерализм - полное невмешательство государства и свобода частных предприятий.
Консерватизм - политика протекционизма, государство влияет на экономическую жизнь принятием законов.
Социализм - государственное регулирование экономики, национализация финансовой, транс. и др. систем, вплоть до полного контроля.
Анархизм - отрицание любого принуждения и свобода личности или сообществ.
Позиция по социальному вопросу и пути решения социальных проблем:
Либерализм - люди должны иметь доступ к базовым нуждам и социальная защита населения. Общество само может решить социальные проблемы без вмешательства государства.
Консерватизм - разделение на классы следует воспринимать как должное, государство не должно заниматься социальной защитой.
Социализм - бесплатный доступ каждого гражданина к социальным благам общества. Социальные проблемы решает государство.
Анархизм - социальные проблему должны решаться "снизу", инициативой граждан.
Пределы индивидуальной свободы:
Либерализм - полное право личности, относящееся к сознанию и образу жизни, и защита от вмешательства государства в личную жизнь.
Консерватизм - свобода должна быть строго ограничена в рамках традиционных устоев общества.
Социализм - социальное равенство и справедливость с преобладанием коллективистских ценностей над индивидуальными.
Анархизм - интересы одних не могут быть выше интересов других - полное равенство.
1. Основні риси господарського побуту
2. Народний календар
3. Поселення, житло
4. Одяг
5. Сімейні звичаї та обряди
1. Основні риси господарського побуту
Більшість українського населення в період другої половини XIII — початку XVII ст. займалася землеробством. Частина орної землі засівалася житом і пшеницею, причому на останню припадало значно менше посівної площі. З інших злаків були поширеними ячмінь, овес, горох, гречка, просо; з технічних культур — коноплі, льон; з городньобаштанних — ріпа, цибуля, часник, капуста, гарбузи, буряки, кавуни, дині, морква, огірки, редька, боби, мак, сочевиця; з садових — яблука, груші, вишні, сливи, черешні, а також виноград, особливо на Закарпатті. З XVI ст. на Україні став поширюватися тютюн.
2. Народний календар
В основу народного календаря була покладена трудова діяльність, людей. Весь господарський рік, пори якого (весна, літо, осінь, зима) не визначалися точними межами, розпадався на окремі сезони. Причому кожна галузь господарства мала свої сезони, так, хліборобський період поділявся на оранку, посів яровини, сходи, дозрівання хліба, жнива, возовиця, молотьба. Свята, звичаї, обряди господарського річного циклу у народній суспільно-трудовій практиці відображали фактичне переважання раціональних, стихійно-матеріалістичних елементів над релігійно-фантастичними та забобонами.
3. Поселення, житло
До кінця XV ст. основною складовою частиною поселення в центральних районах України було займище — дворище з кількох осель, які найчастіше належали близьким родичам. Група таких дворищ становила громаду (селище — село). Якщо частина дворищ відокремлювалась від села, таке нове поселення називалося «висілком», «присілком», іноді «кутком», «землями».
4. Одяг
Одяг феодальної верхівки, на відміну від селянського і бідного міщанського, виготовлявся з дорогого хутра, парчі, оксамиту й атласу, шовку, гаптованої китайки, тонкого сукна та ін., прикрашався золотими й срібними бляхами, перлами та іншим коштовним камінням. Поширеними в цих верствах були соболині шуби, жупани, кунтуші з позументом і вигаптованими різнобарвними візерунками, виткані з м'якої золотистої тканини пояси, чоботи із шкіри зеленого, жовтого й червоного кольору. За словами літописця, князь Данило Галицький, наприклад, одягався в кожух з грецького оловира, обшитий золотим мереживом, носив чоботи з зеленого сап'янцю, вишиті золотом.
5. Сімейні звичаї та обряди
Звичаї і обряди регулюють поведінку людей у сімейному й громадському житті; багато з них своїм корінням сягає доби первіснообщинного ладу. Значний вплив на сімейні й громадські звичаї та обряди справили фантастичні уявлення про природу і людське суспільство — марновір'я і забобони. Звичаї та обряди українського народу доби розвинутого феодалізму простежуються особливо чітко на таких побутових явищах, як шлюб, родини, похорон, розваги.