Причины - основная - ослабление центральной союзной власти, остальные - приведены ниже. 1. Украина с момента вынужденного вхождения в состав Российской империи мечтала о возрождении полной "самостийности" как самостоятельного государства. 2. Республиканские партийные руководители в Средней Азии и на Кавказе всегда выбирались из среды кланов, которые руководили территориями и в Российской империи. Выходцы из более низших кланов могли быть министрами, но не выше. В этих республиках была высокая степень коррупции и нелегального бизнеса, контролируемого республиканскими структурами. Центральная власть попыталась провести показательный процесс против коррупционеров ("хлопковое дело" в Средней Азии), но решимости довести его до конца не проявило. Руководителям этих республик нужна была самостоятельность и независимость от центра - России. 3. Прибалтийские республики считали вхождение в СССР принудительным и желали полной самостоятельности и независимости от центра - России. 4. Как только центральная власть показала свою слабость в ходе проведения "Горбачевской перестройки", то в республиках Ср. Азии, Кавказа, Прибалтики, начался процесс неподчинения руководству СССР. На момент официального распада СССР республики фактически вышли из подчинения центральной власти. Армения и Азербайджан воевали друг с другом, в Среднеазиатских республиках националистические погромы за выдворение из республик лиц других национальностей, в том числе русских.
Питання про причини промислової революції залишається предметом суперечок серед істориків[16]. Тоді як загальна відповідь на кшталт «промислова революція була закономірним результатом поступового розвитку продуктивних сил» вважається надто загальною й незадовільною, на перший план виходять питання часу і місця: чому промислова революція розпочалася у XVIII столітті, й чому в Англії?
Інституціональні основи промислової революції було закладено Славною революцією 1688 р., яка привела до влади протестантів Вільгельма III Оранського і Марію II (доньку Якова ІІ), які прийняли нове положення конституції, Білль про права 1689 року, що гарантував перевагу влади парламенту над владою монарха.
Винахід парового двигуна був значним фактором у становленні машинного виробництва, але цей винахід стався уже після початку промислової революції, а широке впровадження парової машини у виробництво почалося тільки через кілька десятиліть після винаходу. Тому паровий двигун був важливим чинником росту виробництва лише, починаючи з XIX століття.
Промисловій революції передувало значне зростання населення Англії. Це зростання було пов'язане із британською аграрною революцією. Зростання продуктивності сільського господарства разом із зростанням населення призвели до пауперизації, створення надлишку робочої сили в селах Англії, яка, враховуючи тогочасну політику обгороджування, змушена була шукати роботу в містах. Зростанню населення сприяла також імміграція із Ірландії, де процес пауперизації населення відбувався такими ж швидкими темпами.
Сприятливим фактором для розвитку промислової революції в Англії була розвинута транспортна система, особливо морський і річковий транспорт. Англія — невелика країна, оточена морем, із значною кількістю судноплавних річок, а водний транспорт — найдешевший із усіх видів транспорту. Як зазначав ще Адам Сміт у своїй праці «Багатство народів», економічна виправданість поділу праці визначається розмірами ринку, а розвинутий транспорт значно збільшує ринок, як внутрішній, так і зовнішній. У цьому відношенні Англія мала перевагу над іншими країнами зі значними територіями в глибині суходолу.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Людська діяльність: Трактат з економічної теорії
Людвіг фон Мізес провідну роль у здійсненні промислової революції відводить економічній теорії: «Саме ідеї класичних економістів ліквідували перешкоди, які створювалися столітніми законами, звичаями та упередженнями відносно технологічних покращень й звільнили геній реформаторів і новаторів від гамівних сорочок гільдій, опіки уряду та різноманітного суспільного тиску. Саме вони знизили престиж завойовників і експропріаторів та продемонстрували користь ділової активності для суспільства. Жодний з сучасних визначних винаходів не можливо б було використати, якби ментальність докапіталістичної епохи не була б до основини зруйнована економістами. Те, що зазвичай називають „промисловою революцією“, є продуктом ідеологічної революції, спричиненою вченнями економістів. Економісти розірвали старі кайдани: що є нечесним і несправедливим здолати конкурента, виробляючи товари дешевше і якісніше; не можна відмовлятися від традиційних ів виробництва; машини — зло, тому, що спричинюють безробіття; однією із задач цивільного уряду є не допускати збагачення здібних бізнесменів і захищати менш здібних від конкуренції більш здібних; обмеження свободи підприємців за до державного стримування або примусу зі сторони інших громадських сил є засобом для забезпечення добробуту нації. Британська політична економія і французька фізіократія були локомотивами сучасного капіталізму. Саме вони зробили можливим розвиток прикладних природничих наук на благо широких мас»[17].
1. Украина с момента вынужденного вхождения в состав Российской империи мечтала о возрождении полной "самостийности" как самостоятельного государства.
2. Республиканские партийные руководители в Средней Азии и на Кавказе всегда выбирались из среды кланов, которые руководили территориями и в Российской империи. Выходцы из более низших кланов могли быть министрами, но не выше. В этих республиках была высокая степень коррупции и нелегального бизнеса, контролируемого республиканскими структурами. Центральная власть попыталась провести показательный процесс против коррупционеров ("хлопковое дело" в Средней Азии), но решимости довести его до конца не проявило. Руководителям этих республик нужна была самостоятельность и независимость от центра - России.
3. Прибалтийские республики считали вхождение в СССР принудительным и желали полной самостоятельности и независимости от центра - России.
4. Как только центральная власть показала свою слабость в ходе проведения "Горбачевской перестройки", то в республиках Ср. Азии, Кавказа, Прибалтики, начался процесс неподчинения руководству СССР. На момент официального распада СССР республики фактически вышли из подчинения центральной власти. Армения и Азербайджан воевали друг с другом, в Среднеазиатских республиках националистические погромы за выдворение из республик лиц других национальностей, в том числе русских.
Питання про причини промислової революції залишається предметом суперечок серед істориків[16]. Тоді як загальна відповідь на кшталт «промислова революція була закономірним результатом поступового розвитку продуктивних сил» вважається надто загальною й незадовільною, на перший план виходять питання часу і місця: чому промислова революція розпочалася у XVIII столітті, й чому в Англії?
Інституціональні основи промислової революції було закладено Славною революцією 1688 р., яка привела до влади протестантів Вільгельма III Оранського і Марію II (доньку Якова ІІ), які прийняли нове положення конституції, Білль про права 1689 року, що гарантував перевагу влади парламенту над владою монарха.
Винахід парового двигуна був значним фактором у становленні машинного виробництва, але цей винахід стався уже після початку промислової революції, а широке впровадження парової машини у виробництво почалося тільки через кілька десятиліть після винаходу. Тому паровий двигун був важливим чинником росту виробництва лише, починаючи з XIX століття.
Промисловій революції передувало значне зростання населення Англії. Це зростання було пов'язане із британською аграрною революцією. Зростання продуктивності сільського господарства разом із зростанням населення призвели до пауперизації, створення надлишку робочої сили в селах Англії, яка, враховуючи тогочасну політику обгороджування, змушена була шукати роботу в містах. Зростанню населення сприяла також імміграція із Ірландії, де процес пауперизації населення відбувався такими ж швидкими темпами.
Сприятливим фактором для розвитку промислової революції в Англії була розвинута транспортна система, особливо морський і річковий транспорт. Англія — невелика країна, оточена морем, із значною кількістю судноплавних річок, а водний транспорт — найдешевший із усіх видів транспорту. Як зазначав ще Адам Сміт у своїй праці «Багатство народів», економічна виправданість поділу праці визначається розмірами ринку, а розвинутий транспорт значно збільшує ринок, як внутрішній, так і зовнішній. У цьому відношенні Англія мала перевагу над іншими країнами зі значними територіями в глибині суходолу.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Людська діяльність: Трактат з економічної теорії
Людвіг фон Мізес провідну роль у здійсненні промислової революції відводить економічній теорії: «Саме ідеї класичних економістів ліквідували перешкоди, які створювалися столітніми законами, звичаями та упередженнями відносно технологічних покращень й звільнили геній реформаторів і новаторів від гамівних сорочок гільдій, опіки уряду та різноманітного суспільного тиску. Саме вони знизили престиж завойовників і експропріаторів та продемонстрували користь ділової активності для суспільства. Жодний з сучасних визначних винаходів не можливо б було використати, якби ментальність докапіталістичної епохи не була б до основини зруйнована економістами. Те, що зазвичай називають „промисловою революцією“, є продуктом ідеологічної революції, спричиненою вченнями економістів. Економісти розірвали старі кайдани: що є нечесним і несправедливим здолати конкурента, виробляючи товари дешевше і якісніше; не можна відмовлятися від традиційних ів виробництва; машини — зло, тому, що спричинюють безробіття; однією із задач цивільного уряду є не допускати збагачення здібних бізнесменів і захищати менш здібних від конкуренції більш здібних; обмеження свободи підприємців за до державного стримування або примусу зі сторони інших громадських сил є засобом для забезпечення добробуту нації. Британська політична економія і французька фізіократія були локомотивами сучасного капіталізму. Саме вони зробили можливим розвиток прикладних природничих наук на благо широких мас»[17].