Контрольна робота № 3 з теми: «Київська Русь за часів роздробленості» І варіант 1. Позначте причину політичної роздробленості Київської Русі. а) Зростання феодальної власності на землю, посилення місцевої землевласницької знаті б) Значний розвиток торгівлі, поява нових торговельних шляхів в) Ослаблення влади київського князя, зростання військової могутності місцевих князів г) Постійні чвари, суперечки між князями, які не могли дійти згоди в багатьох питаннях. 2. Позначте назву міста, у якому розташована споруда, Борисоглібський собор. а) Київ б) Чернігів в) Переяслав г) Галич 3. Позначте назву літературного твору, який не належить до періоду роздробленості Київської Русі. а) «Повчання дітям» б) «Руська правда» в) «Правда Ярославичів» г) «Ходіння» ігумена Даниїла 4. Позначте позитивні наслідки розпаду Київської Русі (3 правильні відповіді). а) Прискорення формування української народності б) Розвиток української державотворення, поява назви «Україна» в) Утрата Києвом статусу економічного, політичного та церковного центру Русі г) Поглиблення економічних зв'язків, заснування міст як центрів ремесла і культури д) Ослаблення Русі, посилення небезпеки захоплення її території сусідніми державами є) Припинення існування Київської Русі як єдиної держави 5. Дайте визначення поняттям: Феодальна роздробленість – Тріумвірат – 6. ) Установіть відповідність між іменами князів і подіями, які з ними пов'язані. а) Ізяслав 1) Видання «Ізборників» Ярославич 1073 і 1076 рр. б) Святослав 2) Зосередження в руках три чверті Ярославич руських земель в) Володимирко 3) Повстання 1068 р. в Києві Володаревич г) Ярослав 4) Перенесення столиці князівства Осмомисл з Перемишля до Галича 5) Установлення добрих союзницьких відносин з Угорщиною 7. Розташуйте імена князів Київської Русі в хронологічній послідовності їхнього перебування при владі. а) Володимир Мономах б) Ізяслав Ярославич в) Святослав Ярославич г) Всеволод Ярославич 8. Визначте подію за датою: 1169 – 1113 – 9. Запишіть ім'я правителя Київської Русі, який одночасно був онуком і київського князя, і Візантійського імператора. 10. «Повість минулих літ» закінчується 1113 роком, тобто приходом до влади в Києві князя Володимира Мономаха. Спробуйте продовжити літопис до 1125 р. Складіть оповідання з 10 речень і дайте йому назву.
Российская наука и техника в 18 веке переживала большое развитие. А все из-за политики Петра Первого. В 18 веке были созданы музеи, совершены путешествия, географические открытия (в частности, Беринг совершил экспедицию на Камчатку, открыл новый пролив, который соединял Европу и Азию), выпускались важные научные труды путешественников. Также в 18 веке еще при Петре Первом появилась Академия наук, при которой работала обсерватория, физическая и химическая лаборатории: музей, ботанический сад, типография. В 1783 году в России появилась Императорская Российская академия, которая занималась исследованиями русского языка и создала «Толковый словарь русского языка».
Яркой фигурой научного мира России в 18 веке был Михаил Ломоносов. Он совершил множество открытий в разных сферах, в частности, в химии, физике, русском языке, геологии, астрономии, географии, истории (написал «Краткий российский летописец»). Также история развивалась Василием Татищевым и Михаилом Щербатовым.
Кроме того, при Петре Первом была создана Кунсткамера. Это был фактически первый естественно-научный и исторический музей в стране.
В 18 веке был создан Эрмитаж – крупнейший музей в стране.
Вдобавок, 18 век был полон изучений Поволжья, Урала, Дальнего Востока. В период с 1768 по 1774 годы Паллас, Гамелин, Лепехин занимались изучением Урала, Сибири, Прикаспия и Кавказа.
В естественных науках Рихман и Ломоносов трудились над изучением природного электричества, проводили опыты по теплообмену. А Андрей Нартов в 1729 году создал конструкцию первого токарно-винторезного станка с суппортом, и через 11 лет еще скорострельную батарею.
Российская наука и техника в 18 веке переживала большое развитие. А все из-за политики Петра Первого. В 18 веке были созданы музеи, совершены путешествия, географические открытия (в частности, Беринг совершил экспедицию на Камчатку, открыл новый пролив, который соединял Европу и Азию), выпускались важные научные труды путешественников. Также в 18 веке еще при Петре Первом появилась Академия наук, при которой работала обсерватория, физическая и химическая лаборатории: музей, ботанический сад, типография. В 1783 году в России появилась Императорская Российская академия, которая занималась исследованиями русского языка и создала «Толковый словарь русского языка».
Яркой фигурой научного мира России в 18 веке был Михаил Ломоносов. Он совершил множество открытий в разных сферах, в частности, в химии, физике, русском языке, геологии, астрономии, географии, истории (написал «Краткий российский летописец»). Также история развивалась Василием Татищевым и Михаилом Щербатовым.
Кроме того, при Петре Первом была создана Кунсткамера. Это был фактически первый естественно-научный и исторический музей в стране.
В 18 веке был создан Эрмитаж – крупнейший музей в стране.
Вдобавок, 18 век был полон изучений Поволжья, Урала, Дальнего Востока. В период с 1768 по 1774 годы Паллас, Гамелин, Лепехин занимались изучением Урала, Сибири, Прикаспия и Кавказа.
В естественных науках Рихман и Ломоносов трудились над изучением природного электричества, проводили опыты по теплообмену. А Андрей Нартов в 1729 году создал конструкцию первого токарно-винторезного станка с суппортом, и через 11 лет еще скорострельную батарею.