Горные и высокогорные районы алтая, калбинского хребта и тарбагатая, степи на севере, полупустыни и пустыни на юге — таков разнообразный ландшафт восточного казахстана. основная водная артерия — иртыш и его многочисленные притоки — бухтарма, курчум, уба, ульба, чар, кызыл-су и другие. широкие долины с плодородными почвами, пастбища, многочисленные месторождения меди, олова, золота в горах; богатство рек рыбой, лесов — зверем способствовали развитию культуры бронзового века. исследователи эпохи бронзы восточного казахстана: с.с. черников, а.г. максимова, а.с. ермолаева. культура племен восточного казахстана эпохи бронзы представлена памятниками трех периодов: ранним, средним и поздним. лучше всего исследованы памятники средней бронзы. основой хозяйства племен в это время было скотоводство и земледелие. высокого уровня достигло горное дело и металлургия. восточный казахстан являлся одним из центров по добыче медной, оловянной руд и золота. были развиты промыслы.
Невіддомо як і коли виникли перші міста. заснувати місто могло якесь кочове плем'я мисливців. мисливці знайшли місце, яке їм , і вони захотіли там залишитися, і щоб не блукати по всій території країни, вирішили зробити менші кордони території, яка їм . так з голом люди почали будувати міста. е предположення, що всі міста виникли з сіл. від перших сіл нічого не залишилось, тому що вони складалися з будівель, спорудженних із шкурі, дерева чи глини. з часом людина навчилася виготовляти довговічність матеріали, та села стали розростатися і перетворюватися в міста.
