Красорд: название русского города, в котором археологи нашли поселения скандинавов 6букв Территория, южная часть которой была объединена норманнами с Сицилией в единое королевство 6 букв
Король Уэссекса, боровшийся против норманнов 7 букв
Одно из королевств норманнов на Скандинавском полуострове 8 букв
Море, на берегах которого располагалась родина норманнов 10 букв

16:08Писемність, освіта та наукові знання у Давньому Китаї. Практичне заняття 5Писемність, освіта та наукові знання у Давньому Китаї. Практичне заняття 51. Які особливості давньокитайської писемності? Якою була освіта китайців?
У Давньому Китаї для письма послуговувалися ієрогліфами. Китайських ієрогліфів налічувалося близько 10 тисяч. їх писали вертикальними стовпчиками згори донизу (стовпчики розміщували справа наліво). Аби вважатися грамотним, китаєць мав вивчити щонайменше 7 тис. ієрогліфів. Запам'ятати написання ієрогліфа, а тим більше відтворити його на матеріалі для письма досить складно, адже кількість рисок в одному ієрогліфі в різних комбінаціях могла сягати 52.
Для письма давні китайці спершу використовували кістки тварин і панцири черепах. Пізніше писали на бамбукових чи дерев'яних дощечках. Згодом китайці почали використовувати для письма шовкові стрічки, а від 1 ст. - папір.
Освіченим у Китаї вважався той, хто опанував «шість мистецтв»: ритуал, музику, умів стріляти з лука, правити колісницею, читати, писати й рахувати.
Здобували освіту китайці в численних приватних школах, у яких «учителі-мудреці» самі набирали собі учнів. Проте існували й державні ніколи. Шкільництво в Китаї отримало поштовх для розвитку після запровадження імператором У Ді конкурсних іспитів. Мета іспиту -відкрити шлях для чиновницької кар'єри найздібнішим, найкомпе-тентнішим випускникам. Оскільки до уваги Прали знання претендентів, охочих навчатися ставало більше, тож китайці почали масово записувалися в приватні конфуціанські школи.
Складіть план розповіді про писемність та освіту в Давньому Китаї, о)юрмулю-ючи пункти плану як питальні речення.
Працюймо самостійно. 

Фалес Милетский (640 – 546 гг. до н.э.) Фалес был одним из первых античных философов и основателем так называемой ионийской школы. Родился он в городе Милете, расположенном в Малой Азии, что на территории современной Турции, откуда и получил свое прозвище. Кроме философии, достиг особых познаний в астрономии и геометрии, благодаря изучению наследия египтян и ученых Месопотамии. Именно ему приписывается разделение календарного года на 365 дней. К сожалению, все мысли и изречения Фалеса Милетского дошли до нас только через труды позднейших философов. Солон Афинский (640 – 559 гг. до н.э.) Солон – знаменитый афинский философ, поэт и законодатель. По преданию, происходил из царского рода Кодридов, но, несмотря на это, его родители были людьми с небольшим достатком. Затем Солон смог разбогатеть, а после стал самой влиятельной политической фигурой в Афинах. Именно он считается создателем демократических законов, которые практически в неизменном виде продержались в этом городе несколько столетий. К концу жизни добровольно отошел от власти. Также весьма высоко Солон ценился современниками как поэт и мыслитель. На вопрос лидийского царя Креза, знает ли Солон кого-нибудь счастливее его, афинский философ ответил, что об этом можно судить только после смерти человека. Биант Приенский (590 – 530 гг. до н.э) Биант, наверное, является более загадочной фигурой, чем остальные мудрецы Древней Греции. О его жизни известно очень мало. Он был судьей в городе Приена, где прославился своими мудрыми решениями, а однажды даже родной город от лидийского царя Аллиата. Но когда его родину покорил персидский правитель Кир, Бианту пришлось оставить поселение, ничего с собой при этом не взяв.