ответ: За одиннадцать лет Александром Македонским был завоёван почти весь известный тогда мир. Александр поставил свои походы на службу географическим открытиям и для этой цели держал при себе большой штат учёных. Греческая наука сильно продвинулась вперёд. Греки не знали до походов о высоких горах Армении, о Гиндукуше, Сырдарье и Амударье, о вершинах Гималаев и долине Инда.
У стен Вавилона Александр построил огромный флот. Разведывательные экспедиции обследовали побережье Персидского залива, открыли Бахрейнские острова, доплыли до Абу-Даби, обошли по морю Аравию. Ещё одна экспедиция плавала в район современного Южного Йемена. Конечно же, в основе предприятий Александра лежала не жажда исследований, а практические- хозяйственно- политические мотивы: морское сообщение столицей Вавилоном и Египтом ; новые морские пути пролегали через районы, богатые пряностями и другими ценными товарами.
Культурное значение было таким: в странах передней азии и ближнего востока местная культура сливалась с греческой в причудливое единство и подобная ситуация сохранялась ещё долго, ну западная часть отошла так или иначе к римлянам.
Завоевания Александра положили начало эпохе эллинизма они создали условия для греко-македонской колонизации Ближнего Востока и Средней Азии и для интенсивного культурного взаимодействия эллинской и восточных цивилизаций
ответ:Рубіж XIX і XX ст. характеризується в Україні завершенням промислового перевороту і переходом до індустріалізації, суть якої полягала в розбудові великої машинної індустрії, якісній зміні структури господарства (промисловість мала переважати над сільським господарством, а важка промисловість над легкою). Ці широкомасштабні суттєві зміни відбувалися в надзвичайно складних умовах, адже Російська імперія, як і більшість країн світу, у 1900-1903 pp. пережила економічну кризу. 1904-1908 pp. позначені депресією, і лише в 1909-1913 pp. почалося промислове піднесення. Українська промисловість формувалася як частина загальноімперського економічного комплексу. Проте через певні обставини (вигідне географічне розташування, природні багатства, дешева, але кваліфікована робоча сила то-що) вона мала свої особливості, які суттєво вплинули на структуру та розвиток промислового потенціалу краю. Своєрідним каталізатором реалізації потенційних можливостей регіону стала економічна криза, яка, загостривши конкуренцію та посиливши поляризацію підприємств, змусила буржуазію максимально сконцентрувати і об´єднати сили. Україна за рівнем Концентрації промислового виробництва в основних галузях не тільки домінувала в Російській імперії, а й посідала одне з перших місць у світі
Економічний розвиток України на початку ХХ ст. мав ряд особливостей.
По-перше, у цей період особливо інтенсивно відбувалася концентрація
капіталу і виробництва. Ще наприкінці ХІХ ст. за ступенем концентрації
промислового виробництва Україна вийшла на перше місце в імперії. В
Україні формувалися численні, переважно великі акціонерні товариства,
яким на початку ХХ ст. належала вся металургійна і гірничо-хімічна
промисловість. Вони розпоряджалися і більшою частиною всіх капіталів.
На початку ХХ ст. в Україні вже не залишилося жодного металургійного
заводу, який би не виробляв менше ніж 1 млн. пудів чавуну. А продукція
тільки п'яти найбільших заводів-гигантів півдня України складала понад
25% виробництва чавуну всієї імперії. Значну частину вуглевидобутку
Донбасу також забезпечували великі шахти, на кожній з яких видобувалося
не менше 10 млн. пудів вугілля щорічно.
По-друге, в промисловості України розпочалося формування монополістичних
об'єднань. Найпоширенішою формою монополій у початковий період їх
існування стали синдикати (угоди самостійних виробників – власників
підприємств про спільний продаж продукції через утворюваний ними
об'єднаний орган по збуту). У 1902 р. було створено металургійний
синдикат, котрий дістав скорочену назву «Продамет» (товариство для
продажу виробів російських металургійних заводів). Основою синдикату
були заводи України. Підприємства, що входили до «Продамету», являли
собою великі комбінати, які об'єднували металургійні заводи з повним
циклом виробництва, кам'яновугільні і залізорудні шахти. На їхню частку
припадало більше половини усього виробництва різних видів чорних металів
ответ: За одиннадцать лет Александром Македонским был завоёван почти весь известный тогда мир. Александр поставил свои походы на службу географическим открытиям и для этой цели держал при себе большой штат учёных. Греческая наука сильно продвинулась вперёд. Греки не знали до походов о высоких горах Армении, о Гиндукуше, Сырдарье и Амударье, о вершинах Гималаев и долине Инда.
У стен Вавилона Александр построил огромный флот. Разведывательные экспедиции обследовали побережье Персидского залива, открыли Бахрейнские острова, доплыли до Абу-Даби, обошли по морю Аравию. Ещё одна экспедиция плавала в район современного Южного Йемена. Конечно же, в основе предприятий Александра лежала не жажда исследований, а практические- хозяйственно- политические мотивы: морское сообщение столицей Вавилоном и Египтом ; новые морские пути пролегали через районы, богатые пряностями и другими ценными товарами.
Культурное значение было таким: в странах передней азии и ближнего востока местная культура сливалась с греческой в причудливое единство и подобная ситуация сохранялась ещё долго, ну западная часть отошла так или иначе к римлянам.
Завоевания Александра положили начало эпохе эллинизма они создали условия для греко-македонской колонизации Ближнего Востока и Средней Азии и для интенсивного культурного взаимодействия эллинской и восточных цивилизаций
Объяснение:
ответ:Рубіж XIX і XX ст. характеризується в Україні завершенням промислового перевороту і переходом до індустріалізації, суть якої полягала в розбудові великої машинної індустрії, якісній зміні структури господарства (промисловість мала переважати над сільським господарством, а важка промисловість над легкою). Ці широкомасштабні суттєві зміни відбувалися в надзвичайно складних умовах, адже Російська імперія, як і більшість країн світу, у 1900-1903 pp. пережила економічну кризу. 1904-1908 pp. позначені депресією, і лише в 1909-1913 pp. почалося промислове піднесення. Українська промисловість формувалася як частина загальноімперського економічного комплексу. Проте через певні обставини (вигідне географічне розташування, природні багатства, дешева, але кваліфікована робоча сила то-що) вона мала свої особливості, які суттєво вплинули на структуру та розвиток промислового потенціалу краю. Своєрідним каталізатором реалізації потенційних можливостей регіону стала економічна криза, яка, загостривши конкуренцію та посиливши поляризацію підприємств, змусила буржуазію максимально сконцентрувати і об´єднати сили. Україна за рівнем Концентрації промислового виробництва в основних галузях не тільки домінувала в Російській імперії, а й посідала одне з перших місць у світі
Економічний розвиток України на початку ХХ ст. мав ряд особливостей.
По-перше, у цей період особливо інтенсивно відбувалася концентрація
капіталу і виробництва. Ще наприкінці ХІХ ст. за ступенем концентрації
промислового виробництва Україна вийшла на перше місце в імперії. В
Україні формувалися численні, переважно великі акціонерні товариства,
яким на початку ХХ ст. належала вся металургійна і гірничо-хімічна
промисловість. Вони розпоряджалися і більшою частиною всіх капіталів.
На початку ХХ ст. в Україні вже не залишилося жодного металургійного
заводу, який би не виробляв менше ніж 1 млн. пудів чавуну. А продукція
тільки п'яти найбільших заводів-гигантів півдня України складала понад
25% виробництва чавуну всієї імперії. Значну частину вуглевидобутку
Донбасу також забезпечували великі шахти, на кожній з яких видобувалося
не менше 10 млн. пудів вугілля щорічно.
По-друге, в промисловості України розпочалося формування монополістичних
об'єднань. Найпоширенішою формою монополій у початковий період їх
існування стали синдикати (угоди самостійних виробників – власників
підприємств про спільний продаж продукції через утворюваний ними
об'єднаний орган по збуту). У 1902 р. було створено металургійний
синдикат, котрий дістав скорочену назву «Продамет» (товариство для
продажу виробів російських металургійних заводів). Основою синдикату
були заводи України. Підприємства, що входили до «Продамету», являли
собою великі комбінати, які об'єднували металургійні заводи з повним
циклом виробництва, кам'яновугільні і залізорудні шахти. На їхню частку
припадало більше половини усього виробництва різних видів чорних металів
в країні.
Объяснение: