Заслугою Серпня було створення постійної армії, потреба в якій імперія відчувала давно. Серпень встановив рекрутський набір з шістнадцятирічного віку, а в 6 н. е. - з двадцяти років. Серпень сам купував необхідні землі або платив до за свій рахунок. Потім він створив особливу військову скарбницю і всупереч Сенатській опозиції встановив новий податок з громадян Риму для її наповнення. Були створені також два постійних флоту, що базувалися в Равенні і Мізен. Іншим нововведенням у військах стала реорганізація традиційних загонів охоронців ( преторіанської когорти ) проконсулів в численний і постійного підрозділу з дев'яти когорт (дев'ять тисяч воїнів), розміщених навколо Риму. Для виконання різних завдань Серпень створив в до собі адміністративну машину, за своїм характером рудиментарну, призначену для конкретних справ без чіткої внутрішньої координації.
Заслугою Серпня було створення постійної армії, потреба в якій імперія відчувала давно. Серпень встановив рекрутський набір з шістнадцятирічного віку, а в 6 н. е. - з двадцяти років. Серпень сам купував необхідні землі або платив до за свій рахунок. Потім він створив особливу військову скарбницю і всупереч Сенатській опозиції встановив новий податок з громадян Риму для її наповнення. Були створені також два постійних флоту, що базувалися в Равенні і Мізен. Іншим нововведенням у військах стала реорганізація традиційних загонів охоронців ( преторіанської когорти ) проконсулів в численний і постійного підрозділу з дев'яти когорт (дев'ять тисяч воїнів), розміщених навколо Риму. Для виконання різних завдань Серпень створив в до собі адміністративну машину, за своїм характером рудиментарну, призначену для конкретних справ без чіткої внутрішньої координації.
Объяснение:
СПОДІВАЮСЯ, ЩО ПРАВИЛЬНО
Первая волна переселения гуннов относится к I в. до н.э.
В середине I в. до н.э., или точнее в 55 году до н.э. гуннское государство разделилось на Южных и Северных гуннов.
Южные гунны попали под власть династии Хань.
Северные гунны в конце I в. до н.э., чтобы сохранить независимость, во главе с шаньюем Чжи-чжи двинулись на запад.
Гунны дошли до земель кангюев и заключили с ним мирное соглашение и получили возможность кочевать к востоку от реки Талас.
Начало второй волны массового передвижения гуннских племен на юго- запад Казахстана и Приаралье относится к I в. н.э. (93 г. н.э.)
Появление гуннов в этих местах заставило местные племена аланов и асов перекочевать дальше на запад, к берегам Каспия.
Гунны продвигались дальше на Запад.
Переправившись через реку Дунай, вторглись в Европу.
Движение гуннских племен с востока на запад, начавшееся во II в. до н.э. растянулось до IV в. н.э.
территория Причерноморья была покорена гуннами.
Готские племена вошли в состав гуннов.
В 395 году гунны подходили к Константинополю, столице Восточной Римской империи.
Восточно-римский император обязался платить гуннам дань золотом.
Совершили походы в Закавказье и Месопотамию.
В 437 году гунны совершили поход в глубь Европы.
На территории современной Франции они разгромили Бургундское королевство.