У день проголошення війни Російській імперії 19 липня (1 серпня) 1914 року в Одесі відбулася багатотисячна патріотична маніфестація, що зібравшись на Соборній площі і пройшла центральними вулицями міста. Одесити бурхливо виражали свої вірнопідданські почуття, славили імперію несли портрети російського імператора Миколи II та короля Сербії Петра I Карагеоргієвича, клялися воювати до перемоги за батьківщину та «братів» — сербів. Але закінчення війни відкладалося, а після поневірянь зими 1914—1915 років настрій місцевих жителів суттєво змінився. 30 жовтня того ж року місто було у ході війни обстріляно міноносцями «Гайрет Ватані» та «Муавенет Мілеет», що входили до складу військово-морських сил Османської імперії.[94]
У жовтні 1917 року Одеса увійшла до складу Української Народної Республіки[95], але її політично-правовий статус в Українській державі був дискусійним — принаймні до остаточної її окупації більшовицькими військами.
ответ: 1 Особенности внутренней политики Касым
хана: его называют собирателем казахских
земель. При нем Казахское ханство достигает
наибольшего могущества. Число подданных
оценивалось в 1 миллион человек, а
численность войска в 300 тысяча. В 1511г
принял первый свод законов «Каска жолы»
(«Светлая дорога»)
Внешняя политика: Касым-хана успешно
боролся против шайбанидов. Прикочевали
группы племен из Ногайской Орды, где был
кризис. Границы ханства достигли Яика,
Сырдарьи, ушли за Улытау и Балхаш;
2 Хакназар хан боролся против ойратов (в
Семиречье) и могулов. Вступил в союз с
узбекским ханом Абдаллахом против
сибирского хана Кучума. Внутреняя
политика государства укрепилась;
3 Внешняя политика Тауке хана: укрепление
при нем Казахского ханства и союз казахов с
киргизами и каракалпаками ослабили натиск
джунгар;
Внутренняя политика: Тауке старался
сплотить страну. Опирался на биев. Перенес
столицу в Турекстан. Создал свод норм
обычного права «Жеты-Жаргы» («Семь
установлений»)
Объяснение:
У день проголошення війни Російській імперії 19 липня (1 серпня) 1914 року в Одесі відбулася багатотисячна патріотична маніфестація, що зібравшись на Соборній площі і пройшла центральними вулицями міста. Одесити бурхливо виражали свої вірнопідданські почуття, славили імперію несли портрети російського імператора Миколи II та короля Сербії Петра I Карагеоргієвича, клялися воювати до перемоги за батьківщину та «братів» — сербів. Але закінчення війни відкладалося, а після поневірянь зими 1914—1915 років настрій місцевих жителів суттєво змінився. 30 жовтня того ж року місто було у ході війни обстріляно міноносцями «Гайрет Ватані» та «Муавенет Мілеет», що входили до складу військово-морських сил Османської імперії.[94]
У жовтні 1917 року Одеса увійшла до складу Української Народної Республіки[95], але її політично-правовий статус в Українській державі був дискусійним — принаймні до остаточної її окупації більшовицькими військами.