Микита Хрущов був першим секретарем ЦК КПРС, головою Ради Міністрів СРСР, очолював бюро ЦК КПРС по Російській РФСР.
Час його правління називають "відлигою", тому що в той період було зменшено ідеологічну цензуру, випущено багато політичних в'язнів, краще досліджено космос, побудовано житлові будівлі, так звані "Хрущовки", було скасовано виплачування податків з приватного господарства, надано нової техніки, запроваджено виплачування пенсії колгоспникам. Також за його ініціативою було очолено жорстоку організацію, яка полягала у розстрілі робітників цехів, яких пропагандою було названо "розкрадачі соціалістичної власності".
Хрущов - це політична особа, яка стрімко прагнула покращити економіку нашої країни. Для досягнення своєї мети був створений проект, який отримав назву "Кукурудзяна епопея". В основі лежали гектари землі, засіяні кукурудзою з метою годування скотарства, у відповідь отримуючи від них певну продукцію. На жаль, ця ідея була невдалою у зв'язку з тим, що вона була посіяна у несприятливих для вирощування умовах, тим самим йому не вдалось досягти своєї мети.
Образование единого централизованного государства в результате объединения русских земель вокруг Москвы на протяжении XIV—XV веков представляло собой весьма сложное и противоречивое явление. Оно имело ряд отличительных особенностей по сравнению с аналогичным процессом в ряде стран Западной Европы. При этом определяющим моментом была не столько экономическая потребность, сколько национально-патриотическая идея объединения для борьбы за независимость. Несомненно, объединение русских земель еще не означало преодоление экономического и социального своеобразия территории. Однако уже в это время Русь предстала перед Европой как могучее многонациональное государство Россия. Это был переломный этап российской истории, эпоха выбора своего пути развития. Такие периоды всегда представляли большой интерес для исторической науки и оценивались далеко не однозначно. Проблеме формирования единого Российского государства уделено внимание в фундаментальных исследованиях крупнейших российских историков Н.М. Карамзина, С.М. Соловьёва, В.О. Ключевского и др. В них отмечается прогрессивный исторически обусловленный характер данного процесса. При этом государственник Карамзин подчеркивал исключительное значение великих князей в создании Московской Руси. Согласно его воззрениям, Россия «основывалась победами и единоначалием, гибла от разновластия, а мудрым самодержавием». С.М. Соловьёв в большей степени обращал внимание на объективные, исторически подготовленные причины формирования Российского государства, на победу нового государственного начала над старым родовым. В плане общей концепции прогрессивности возникновения Московского государства у В.О. Ключевского и П.Н. Милюкова превалирует оценка значимости борьбы за национальную независимость для объединения русских земель. А.Н. Милюков именовал Московскую Русь военно-национальным государством. Своеобразную точку зрения на проблему формирования русского государства высказал историк и философ Г.П. Федотов. В противовес Н.М. Карамзину он возлагает ответственность на русских князей за варварские, азиатские собирания русских земель, что привело, по его мнению, в будущем к созданию деспотического самодержавного правления.
Микита Хрущов був першим секретарем ЦК КПРС, головою Ради Міністрів СРСР, очолював бюро ЦК КПРС по Російській РФСР.
Час його правління називають "відлигою", тому що в той період було зменшено ідеологічну цензуру, випущено багато політичних в'язнів, краще досліджено космос, побудовано житлові будівлі, так звані "Хрущовки", було скасовано виплачування податків з приватного господарства, надано нової техніки, запроваджено виплачування пенсії колгоспникам. Також за його ініціативою було очолено жорстоку організацію, яка полягала у розстрілі робітників цехів, яких пропагандою було названо "розкрадачі соціалістичної власності".
Хрущов - це політична особа, яка стрімко прагнула покращити економіку нашої країни. Для досягнення своєї мети був створений проект, який отримав назву "Кукурудзяна епопея". В основі лежали гектари землі, засіяні кукурудзою з метою годування скотарства, у відповідь отримуючи від них певну продукцію. На жаль, ця ідея була невдалою у зв'язку з тим, що вона була посіяна у несприятливих для вирощування умовах, тим самим йому не вдалось досягти своєї мети.
Это был переломный этап российской истории, эпоха выбора своего пути развития. Такие периоды всегда представляли большой интерес для исторической науки и оценивались далеко не однозначно.
Проблеме формирования единого Российского государства уделено внимание в фундаментальных исследованиях крупнейших российских историков Н.М. Карамзина, С.М. Соловьёва, В.О. Ключевского и др. В них отмечается прогрессивный исторически обусловленный характер данного процесса. При этом государственник Карамзин подчеркивал исключительное значение великих князей в создании Московской Руси. Согласно его воззрениям, Россия «основывалась победами и единоначалием, гибла от разновластия, а мудрым самодержавием».
С.М. Соловьёв в большей степени обращал внимание на объективные, исторически подготовленные причины формирования Российского государства, на победу нового государственного начала над старым родовым.
В плане общей концепции прогрессивности возникновения Московского государства у В.О. Ключевского и П.Н. Милюкова превалирует оценка значимости борьбы за национальную независимость для объединения русских земель. А.Н. Милюков именовал Московскую Русь военно-национальным государством.
Своеобразную точку зрения на проблему формирования русского государства высказал историк и философ Г.П. Федотов. В противовес Н.М. Карамзину он возлагает ответственность на русских князей за варварские, азиатские собирания русских земель, что привело, по его мнению, в будущем к созданию деспотического самодержавного правления.