Владимир мономах (1053-1125 pp.) - политический и государственный деятель украины-руси (киевская русь), с 1113 г. - великий князь киевский. владимир мономах, сын великого князя киевского всеволода ярославича, унаследовал свою фамилию от матери, византийской царевне из семьи мономаха. в условиях феодальной раздробленности мономах пытался укрепить центральную княжескую власть и единство руси. он на некоторое время остановил процесс раздробления киевского государства. владимир провел правовые-финансовые реформы, которые вошли в « правды» и известны как «устав владимира мономаха». устав содержал 69 статей, в которых изложены нормы гражданского, уголовного и судебного права. громкую славу и известность он широким просветительским мероприятиям. сам владимир мономах получил хорошее образование, был талантливым писателем. его блестящее написано «поучение», содержащий -бытовые, культурные сюжеты, моральные наставления, было адресовано молодому поколению и, прежде всего, собственным детям. владимир укрепил международные позиции киевской руси, с ним искали дружбы через династические браки правители византии, швеции, других стран.
Зміни в досить стійкій зовнішньополітичній орієнтації гетьмана Мазепи розпочалися після початку невигідної для козацької України Північної війни (1700 р.). 1706–1707 рр. датуються перші обережні спроби переговорів зі Станіславом Лещинським та, ймовірно, Карлом XII через посередників з метою отримання гарантій для козацької України у випадку перемоги шведів у Північній війні.
Тобто , що його на це підштовхнуло , І.Мазепа мріяв вивести Гетьманщину з-під влади царя Петра | , бо козаків непокоїло обмеження царським урядом їхніх станових прав. Тому невпевненість у майбутньому примушувала гетьмана замислюватися над подальшою долею Гетьманщини. І у 1706р. І. Мазепа завдяки посередництву польського короля розпочав таємні переговори зі шведським королем Карлом ХІІ.
Тобто , що його на це підштовхнуло , І.Мазепа мріяв вивести Гетьманщину з-під влади царя Петра | , бо козаків непокоїло обмеження царським урядом їхніх станових прав. Тому невпевненість у майбутньому примушувала гетьмана замислюватися над подальшою долею Гетьманщини. І у 1706р. І. Мазепа завдяки посередництву польського короля розпочав таємні переговори зі шведським королем Карлом ХІІ.