Здесь возникли сложности, да еще какие…. Дело в том, что Николай 1 понимал, что главной проблемой российского общества был и остается крестьянский вопрос. Уже прямо критично назрел момент, когда жизнь крестьянина необходимо было улучшить. Царь решил начать с государственных крестьян. Но, как говорится, первый блин оказался комом. Смотрите сами… К решению этого вопроса император подключил П.Д. Киселева- члена Госсовета, министра государственных имуществ. Основой целью являлось введение крестьянского самоуправления. Вы знаете, действительно, пошел процесс: в деревнях стали открываться школы и больницы, там, где не хватало земли, принималось решение о переселении крестьян на свободные земли в другие районы страны. Все бы ничего, но для того, чтобы обезопасить крестьянина от неурожая, было принято решение оставить часть земли на, так называемую, «общественную запашку», где крестьяне должны были сажать картофель сообща, якобы для себя. Это было очень непривычно для крестьян, и вылилось для Николая 1 «картофельными бунтами». Короче говоря, неблагодарная была затея. Однако, царем были предприняты еще другие шаги для решения крестьянского вопроса, но несмотря на все эти нововведения, крепостное право в России все продолжало сохраняться.
Гай Ю́лій Це́зар (лат. Gaius Iulius Caesar; 12/13 липня 100 до н. е. — 15 березня 44 до н. е.) — давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник. Римський консул (59, 48, 46, 45 і 44 до н.е), диктатор (49, 48—47 і 46—44 до н. е.), великий понтифік (з 63 до н. е.). Один із найвидатніших полководців античності. Докорінно змінив політично-суспільний і культурний ландшафт стародавнього Середземномор'я і Західної Європи. Представник римського патриціанського роду Юліїв.
Объяснение:
Народився у Римі, Римська республіка. Послідовно домігся всіх ординарних римських посад. Заробив собі ім'я на боротьбі з консервативними сенаторами оптиматами. Організував перший тріумвірат разом із Помпеєм і Крассом (60 до н. е.). Більше восьми років провів у Галльській війні (з 58 до н. е.), приєднавши до республіки Галлію, західний берег Рейну і частину Британії. Розпочав громадянську війну (49—45 до н. е.) через протистояння з Сенатом. Розбив опозицію на чолі з Помпеєм в Італії, Іспанії (двічі), Греції та Африці, а також розгромив війська їхніх союзників у Єгипті та Понті. Після перемоги став диктатором. Прийняв почесний титул «імператора», що став частиною його імені, однак відмовився від влади стародавніх римських царів. Провів ряд важливих реформ. Убитий в Римі сенаторами-заколотниками на чолі з Брутом. Його племінник Октавіан Август отримав за заповітом більшу частину спадщини і згодом став першим римським імператором. До Цезаря по-різному ставилися при житті, і ця традиція збереглася в Римській імперії: його ім'я всіляко відбілювали прихильники правителів, а опозиціонери вихваляли його жертв і змовників. Дуже популярною була особистість Цезаря в Середні століття і в Новий час. Крім політичної і військової діяльності, Цезар відомий і як літератор. Завдяки простоті та ясності стилю, його твори вважаються класикою давньоримської літератури і використовуються при навчанні латинської мови. Від імені Юлія Цезаря походять титули цісар, кайзер та цар, а також назва сьомого місяця року (українською — липня) в багатьох європейських мовах (наприклад, англійською — англ. July).
К решению этого вопроса император подключил П.Д. Киселева- члена Госсовета, министра государственных имуществ. Основой целью являлось введение крестьянского самоуправления. Вы знаете, действительно, пошел процесс: в деревнях стали открываться школы и больницы, там, где не хватало земли, принималось решение о переселении крестьян на свободные земли в другие районы страны.
Все бы ничего, но для того, чтобы обезопасить крестьянина от неурожая, было принято решение оставить часть земли на, так называемую, «общественную запашку», где крестьяне должны были сажать картофель сообща, якобы для себя. Это было очень непривычно для крестьян, и вылилось для Николая 1 «картофельными бунтами». Короче говоря, неблагодарная была затея.
Однако, царем были предприняты еще другие шаги для решения крестьянского вопроса, но несмотря на все эти нововведения, крепостное право в России все продолжало сохраняться.
Гай Ю́лій Це́зар (лат. Gaius Iulius Caesar; 12/13 липня 100 до н. е. — 15 березня 44 до н. е.) — давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник. Римський консул (59, 48, 46, 45 і 44 до н.е), диктатор (49, 48—47 і 46—44 до н. е.), великий понтифік (з 63 до н. е.). Один із найвидатніших полководців античності. Докорінно змінив політично-суспільний і культурний ландшафт стародавнього Середземномор'я і Західної Європи. Представник римського патриціанського роду Юліїв.
Объяснение:
Народився у Римі, Римська республіка. Послідовно домігся всіх ординарних римських посад. Заробив собі ім'я на боротьбі з консервативними сенаторами оптиматами. Організував перший тріумвірат разом із Помпеєм і Крассом (60 до н. е.). Більше восьми років провів у Галльській війні (з 58 до н. е.), приєднавши до республіки Галлію, західний берег Рейну і частину Британії. Розпочав громадянську війну (49—45 до н. е.) через протистояння з Сенатом. Розбив опозицію на чолі з Помпеєм в Італії, Іспанії (двічі), Греції та Африці, а також розгромив війська їхніх союзників у Єгипті та Понті. Після перемоги став диктатором. Прийняв почесний титул «імператора», що став частиною його імені, однак відмовився від влади стародавніх римських царів. Провів ряд важливих реформ. Убитий в Римі сенаторами-заколотниками на чолі з Брутом. Його племінник Октавіан Август отримав за заповітом більшу частину спадщини і згодом став першим римським імператором. До Цезаря по-різному ставилися при житті, і ця традиція збереглася в Римській імперії: його ім'я всіляко відбілювали прихильники правителів, а опозиціонери вихваляли його жертв і змовників. Дуже популярною була особистість Цезаря в Середні століття і в Новий час. Крім політичної і військової діяльності, Цезар відомий і як літератор. Завдяки простоті та ясності стилю, його твори вважаються класикою давньоримської літератури і використовуються при навчанні латинської мови. Від імені Юлія Цезаря походять титули цісар, кайзер та цар, а також назва сьомого місяця року (українською — липня) в багатьох європейських мовах (наприклад, англійською — англ. July).