а О. Назаренко головними причинами розпаду Русі були династичні обставини колективного сюзеренітету. Видається спрощенням ототожнювати кінець єдиновладдя в Київській Русі після смерті Ярослава Мудрого (1054) з початком розпаду[1]. Трохи більше виправданий погляд на перші стійкі уділи-вотчини князів-ізгоїв XI ст., тобто князів, які випадали із системи братського співволодіння, — полоцьких Ізяславичів і південноволинських (згодом — галицьких) Ростиславичів — як на своєрідних передвісників удільної роздробленості Русі[2]. І все ж за своєю сутністю такі «ізгойські» уділи-вотчини про початок розпаду у власному розумінні ще не свідчать, оскільки де-юре, за династичними поняттями того часу, вони перебували під верховною владою київських князів. Отже, попри династичну основу і династичну зовнішню форму, роздробленість Русі за природою цілком династичною не була.
1725 год. В 1725 умирает Петр 1. Вопрос о наследии решает Сенат. Императором должен был стать Петр 2, однако Меншиков приводит к Сенату гвардию. Они кричат: "У нас умер батюшка, но осталась матушка". Так императрицей становится Екатерина 1 А причины дворцовых переворотов всегда одни и те же: Благодаря петровским реформам в России сложилась абсолютная монархия, соц. опорой которой стали дворяне. Именно они определяют, кто правит в стране, т.е. совершают перевороты. Также благодаря реформам Петра армия, особенно гвардия, стали играть важную роль в полит жизни страны.
а О. Назаренко головними причинами розпаду Русі були династичні обставини колективного сюзеренітету. Видається спрощенням ототожнювати кінець єдиновладдя в Київській Русі після смерті Ярослава Мудрого (1054) з початком розпаду[1]. Трохи більше виправданий погляд на перші стійкі уділи-вотчини князів-ізгоїв XI ст., тобто князів, які випадали із системи братського співволодіння, — полоцьких Ізяславичів і південноволинських (згодом — галицьких) Ростиславичів — як на своєрідних передвісників удільної роздробленості Русі[2]. І все ж за своєю сутністю такі «ізгойські» уділи-вотчини про початок розпаду у власному розумінні ще не свідчать, оскільки де-юре, за династичними поняттями того часу, вони перебували під верховною владою київських князів. Отже, попри династичну основу і династичну зовнішню форму, роздробленість Русі за природою цілком династичною не була.
Объяснение:
В 1725 умирает Петр 1. Вопрос о наследии решает Сенат. Императором должен был стать Петр 2, однако Меншиков приводит к Сенату гвардию. Они кричат: "У нас умер батюшка, но осталась матушка". Так императрицей становится Екатерина 1
А причины дворцовых переворотов всегда одни и те же: Благодаря петровским реформам в России сложилась абсолютная монархия, соц. опорой которой стали дворяне. Именно они определяют, кто правит в стране, т.е. совершают перевороты. Также благодаря реформам Петра армия, особенно гвардия, стали играть важную роль в полит жизни страны.