Стоянки первобытного человека обнаружены во многих областях Африки, Азии и Европы. В Средней Азии древнейшие каменные орудия труда найдены на стоянках Селенгур в долине Ферганы и Кульбулак в Ташкентском оазисе. Эти грубые галечные орудия, оббитые в виде острия получили название чопперы.Орудия труда были очень простыми. Человек, вооруженный заостренными камнями и дубинкой, охотился на животных, с палки-копалки он выкапывал съедобные корни и клубни растений. Таким образом, человек брал то, что давала ему природа, поэтому древнейшие занятия людей — собирательство и охота называются присваивающим хозяйством. Всемирно известным памятником периода среднего палеолита является пещера Тешикташ, открытая в 1938г. В ней обнаружено около 300 каменных орудий труда и огромное количество костей животных — горного козла, оленя, дикой лошади, леопарда, зайца, мелких грызунов, а также птиц.Самой известной находкой в Тешикташе явилась останки человека, принадлежавшие первобытному мальчику 8–9 лет. Сохранился его череп с нижней челюстью. Это один из немногих обнаруженных археолагами череп неандертальца и одно из первых древнекаменного века. Тело умершего мальчика поместили в специально вырытую в глубине пещеры яму, вокруг него воткнули в землю рога горных козлов, которые образовали круг. Эти рога, по представлению людей, должны были защищать погребенного в другом мире.
Кінець ХІ — середина ХІІІ ст. увійшли в історію Київської Русі як період політичної роздробленості. Окремі землі прагнули до самостійного розвитку. Уже у ХІІ ст. на території Русі з’являються окремі самостійні князівства і землі: Галицьке, Волинське, Київське, Муромське, Переяславське, Полоцько-Мінське, Ростово-Суздальське, Смоленське, Тмутараканське, Турово-Пінське, Чернігово-Сіверське князівства та Новгородська і Псковська землі. Характерною рисою роздробленості був її прогресуючий характер. Так, якщо у ХІІ ст. утворилося 12 князівств (земель), то їхня кількість на початку ХІІІ ст. становила 50, а в ХІV ст.— 250 князівств.Роздроблення дістало в науці назву «феодального», оскільки його визначальними причинами були утвердження й подальший розвиток землеволодіння, виділення окремих земель і поява значних політичних центрів, їхнє прагнення до самостійності та незалежності від головного державного центру — Києва.Проте політичну роздробленість Київської держави спричинили декілька чинників.По-перше, великі простори держави, відсутність розгалуженого ефективного апарату управління.По-друге, етнічна неоднорідність населення.По-третє, зростання великого землеволодіння.По-четверте, відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади.По-п’яте, змінилася ситуація в торгівлі.По-шосте, постійні напади кочовиків та втручання сусідніх держав у внутрішні справи Русі.
