Железные дороги развитию и удешевлению товарообмена, расширению зон распространения товаров, специализации и кооперированию производства.Так, стоимость перевозки пшеницы из Уральска в Самару (260 км) гужевым транспортом составляла 17–23 руб., после появления железных дорог примерно в такую же сумму — 19,5 руб. — обходилась уже доставка пшеницы из Уральска в Гамбург (более 3 тыс. км).Также происходило устойчивое удешевление услуг вследствие развития железнодорожного сообщения, роста объема перевозок, совершенствования их организации и конкуренции между железнодорожными компаниями. Помимо этого новый транспорт обеспечивал надежность, регулярность и высокую скорость перевозок. Все эти факторы избавили предприятия от необходимости накапливать большие запасы сырья, топлива и готовых товаров созданию крупных производств и открыли мировой рынок для российских производителей.В 1862 году было завершено строительство железной дороги Москва — Нижний Новгород, а в 1869 году — Москва — Рязань — Козлов — Воронеж, что имело важное значение для развития экономики страны: Москва получила связь с торговыми центрами Поволжья и черноземными губерниями России. В конце 1860-х — начале 1870-х годов было налажено железнодорожное сообщение Москвы с Ярославлем и Вологдой, строились дороги, связывающие черноземные губернии с портовыми городами, что увеличению экспорта хлеба.С 60-х годов XIX века до начала ХХ века хлебный экспорт вырос в пять раз.Единая РоссиСтроительство путей в центрально-черноземных губерниях увеличило предпринимательскую активность крестьян через развитие рынка, разделение труда и модернизацию производства — железнодорожный транспорт обеспечивал до 70% регионального грузооборота. Кроме того, масштабное строительство создало устойчивый спрос на металл, уголь, дерево, что стало еще одной причиной промышленного подъема этого района. К тому же появлялись новые рабочие места, что меняло социальную структуру общества. Росло число инженеров, и формировался слой технической интеллигенции.Строительство сети железнодорожных магистралей включению провинций в единое экономическое пространство страны, развитию торговли между селом и городом, между регионами государства.С конца 1870-х начинается расширение рынков благодаря проведению магистралей к дальним окраинам России. К 1890-м была построена часть Транссибирской магистрали(Транссиб). Промышленность и сельское хозяйство в Сибири и на Дальнем Востоке получили мощный стимул к увеличению производства и расширению рынка сбыта. Начались быстрый рост городов, заселение и освоение регионов, к которым была проведена магистраль.
Якби я була княгинею Київської Русі, я б найпершим чином вивчила б історію держави. Адже минуле допомагає зрозуміти теперішнє і майбутнє. Я б вивчала історію не лише своєї держави, а усього світу, щоб зрозуміти, в чому секрет їх успіху чи занепаду.
Я б видавала закони, які сприяють поліпшенню життя людей усіх верств населення.
Також би розвивала економіку країни і зміцнювала армію. Сільське господарство стояло би на першому місці, адже саме від нього залежить життя людей. Знизила б податки для людей.
Також першочерговим завдання було б розповсюдження безкоштовного навчання для дітей та дорослих. Адже освічені люди – запорука успіху країни.
Я б робила усе можливе, щоб сім’ї були міцними.
Не менш важливими законами були б закони про медицину. Я б запросила іноземних лікарів, які б навчили наших, як ефективно лікувати людей.
Я б дала завдання навчити людей заробляти гроші, щоб кожен мав на прожиття.
Ввела би жорсткий контроль над державними працівниками, щоб ні в кого не було бажання давати і брати хабарів.
Кожен працівник отримував би достойну платню за свою працю.
Створювала закони, які б гарантували захист майна, захист здоров’я, життя, особливо дітей.
Похилі люди за мого правління спокійно б доживали свій вік, не боячись, що ж вони будуть їсти, коли не зможуть працювати. Я була б чудовою княгинею Київської Русі.
Якби я була княгинею Київської Русі, я б найпершим чином вивчила б історію держави. Адже минуле допомагає зрозуміти теперішнє і майбутнє. Я б вивчала історію не лише своєї держави, а усього світу, щоб зрозуміти, в чому секрет їх успіху чи занепаду.
Я б видавала закони, які сприяють поліпшенню життя людей усіх верств населення.
Також би розвивала економіку країни і зміцнювала армію. Сільське господарство стояло би на першому місці, адже саме від нього залежить життя людей. Знизила б податки для людей.
Також першочерговим завдання було б розповсюдження безкоштовного навчання для дітей та дорослих. Адже освічені люди – запорука успіху країни.
Я б робила усе можливе, щоб сім’ї були міцними.
Не менш важливими законами були б закони про медицину. Я б запросила іноземних лікарів, які б навчили наших, як ефективно лікувати людей.
Я б дала завдання навчити людей заробляти гроші, щоб кожен мав на прожиття.
Ввела би жорсткий контроль над державними працівниками, щоб ні в кого не було бажання давати і брати хабарів.
Кожен працівник отримував би достойну платню за свою працю.
Створювала закони, які б гарантували захист майна, захист здоров’я, життя, особливо дітей.
Похилі люди за мого правління спокійно б доживали свій вік, не боячись, що ж вони будуть їсти, коли не зможуть працювати. Я була б чудовою княгинею Київської Русі.