Київська Русь — середньовічна східноєвропейська монархічна держава зі столицею в Києві, що існувала впродовж IX—XIII століть. Об'єднувала під владою князів із династії Рюриковичів східнослов'янські, балтські та фіно-угорські племена. У часи найбільшої могутності простягалася від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів'їв Вісли на заході до Таманського півострова на сході.
Традиційно першим правителем Київської Русі вважається князь Олег із родини легендарного Рюрика, який 882 року заволодів Києвом[8]. Його наступник, Ігор, воював із Візантією і загинув від рук деревлян. Дружина Ігоря, княгиня Ольга стабілізувала державу та прийняла християнство. Правління її сина Святослава ознаменувалося воєнною експансією на схід та південь. Його син Володимир Великий, що посів трон після братовбивчої війни, розширив терени держави, розбудував Київ і охрестив Русь (988). Після його смерті спалахнула усобиця, внаслідок якої київським князем став Ярослав Мудрий. За його правління була збудована Софія Київська (1037), відбулась перша кодифікація юридичних норм, були укладені династичні союзи з низкою європейських держав. Згодом влада перейшла до тріумвірату Ярославичів, нащадки яких розділили Русь на окремі князівства, давши початок процесу феодальної роздробленості. Винятком слугують правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава, які на певний час спромоглися консолідувати владу.
1240 року більшість князівств унаслідок монгольського вторгнення потрапили в політичну залежність від Золотої орди. Київська державність була продовжена західними князівствами Галичини та Волині, проте в XIV столітті ці землі були поглинуті Польським королівством та долучені до Литовсько-Руської держави відповідно.
ответ:Касым хан, по отзывам современников — Камал ад-дин Бинаи, Фазлаллаха ибн Рузбихана, Бабура, Мухаммада Хайдара Дулати — любил и был хорошим знатоком лошадей, отличался военным талантом и вести за собой.
Касым хан замечал, что в последнее время участились межродовые распри. Некоторые улусы перестали считаться с другими на том основание, что их ханы и беки более родовитые знатные. Мелкие трения зачастую перерастали в большие скандалы. Было заметно, что раздувают междоусобицы султаны и бии. Решения биев выполнялись не всегда.
« — Если будет так продолжаться, — думал Касым хан, — то казахов постигнет участь моголов и Шайбанидов, которые разделились, рассыпались по крупицам.
И Касым хан решил издать закон, требующий от людей железной дисциплины. Этот закон был утвержден и обнародован. Закон состоит из пяти глав. В первой главе (Имущественный закон) рассматриваются проблемы судебных исков, земельных, родовых, семейных отношений, а также выплаты выкупа и налогообложения. Во второй главе — определены сроки наказания за конкретные преступления. (Уголовный закон). В третьей главе — освещены вопросы воинской службы и дисциплины. Любое нарушение наказывается в обязательном порядке в зависимости от тяжести преступления. (Военный закон). Четвёртая глава — посвящена вопросам дипломатической службы и её этики. (Посольский закон — обычай). В пятой говорится о проведение праздников, похорон, поминок и т. д. (Закон общественности).
Это был первый закон в истории казахов, созданный на основе народных традиций и народной мудрости. Этот закон — свидетельство справедливости и поэтому носит название «Қасым ханның қасқа жолы» («Доблестный путь Касым хана» (по другой версии «Чистая дорога хана Касыма»).
Київська Русь — середньовічна східноєвропейська монархічна держава зі столицею в Києві, що існувала впродовж IX—XIII століть. Об'єднувала під владою князів із династії Рюриковичів східнослов'янські, балтські та фіно-угорські племена. У часи найбільшої могутності простягалася від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів'їв Вісли на заході до Таманського півострова на сході.
Традиційно першим правителем Київської Русі вважається князь Олег із родини легендарного Рюрика, який 882 року заволодів Києвом[8]. Його наступник, Ігор, воював із Візантією і загинув від рук деревлян. Дружина Ігоря, княгиня Ольга стабілізувала державу та прийняла християнство. Правління її сина Святослава ознаменувалося воєнною експансією на схід та південь. Його син Володимир Великий, що посів трон після братовбивчої війни, розширив терени держави, розбудував Київ і охрестив Русь (988). Після його смерті спалахнула усобиця, внаслідок якої київським князем став Ярослав Мудрий. За його правління була збудована Софія Київська (1037), відбулась перша кодифікація юридичних норм, були укладені династичні союзи з низкою європейських держав. Згодом влада перейшла до тріумвірату Ярославичів, нащадки яких розділили Русь на окремі князівства, давши початок процесу феодальної роздробленості. Винятком слугують правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава, які на певний час спромоглися консолідувати владу.
1240 року більшість князівств унаслідок монгольського вторгнення потрапили в політичну залежність від Золотої орди. Київська державність була продовжена західними князівствами Галичини та Волині, проте в XIV столітті ці землі були поглинуті Польським королівством та долучені до Литовсько-Руської держави відповідно.
ответ:Касым хан, по отзывам современников — Камал ад-дин Бинаи, Фазлаллаха ибн Рузбихана, Бабура, Мухаммада Хайдара Дулати — любил и был хорошим знатоком лошадей, отличался военным талантом и вести за собой.
Касым хан замечал, что в последнее время участились межродовые распри. Некоторые улусы перестали считаться с другими на том основание, что их ханы и беки более родовитые знатные. Мелкие трения зачастую перерастали в большие скандалы. Было заметно, что раздувают междоусобицы султаны и бии. Решения биев выполнялись не всегда.
« — Если будет так продолжаться, — думал Касым хан, — то казахов постигнет участь моголов и Шайбанидов, которые разделились, рассыпались по крупицам.
И Касым хан решил издать закон, требующий от людей железной дисциплины. Этот закон был утвержден и обнародован. Закон состоит из пяти глав. В первой главе (Имущественный закон) рассматриваются проблемы судебных исков, земельных, родовых, семейных отношений, а также выплаты выкупа и налогообложения. Во второй главе — определены сроки наказания за конкретные преступления. (Уголовный закон). В третьей главе — освещены вопросы воинской службы и дисциплины. Любое нарушение наказывается в обязательном порядке в зависимости от тяжести преступления. (Военный закон). Четвёртая глава — посвящена вопросам дипломатической службы и её этики. (Посольский закон — обычай). В пятой говорится о проведение праздников, похорон, поминок и т. д. (Закон общественности).
Это был первый закон в истории казахов, созданный на основе народных традиций и народной мудрости. Этот закон — свидетельство справедливости и поэтому носит название «Қасым ханның қасқа жолы» («Доблестный путь Касым хана» (по другой версии «Чистая дорога хана Касыма»).
Объяснение: