Своеобразен вклад Урала в искусство и культуру России. С XIV—XVI вв. известна башкирская народная песня «Урал». Башкирский национальный герой Салават Юлаев известен как автор стихов и песен, в частности, ему приписываются тексты «Урал» и «Мой Урал».
Фундамент, на котором выросло декоративно-прикладное искусство Урала, — это промышленность. Уральское камнерезное искусство — уникальная разновидность русского декоративно-прикладного искусства. Урал является центром отечественной промышленной обработки мрамора. Известен Урал также промышленным производством различных чугунных предметов домашнего обихода, а также его художественным литьём (Каслинское литьё). В начале XVIII века на заводе в Екатеринбурге отливали чугунные горшки, котлы и чугунные заслонки к печам. Позднее чугунное литьё стали применять более широко, в том числе, в архитектуре и промышленности. Было возрождено получение булатной стали, зародилась металлургия легированных сталей.
Наиболее известными уральскими писателями являются Сергей Аксаков, Дмитрий Мамин-Сибиряк и Павел Бажов (впервые выполнил литературную обработку уральских сказов: «Малахитовая шкатулка», «Каменный цветок», «Серебряное копытце», «Хозяйка Медной горы» и многие другие).
Вклад в искусство и культуру России также внесли уральские художники, такие как Алексей Денисов-Уральский, Виталий Волович, Алексей Казанцев, Миша Брусиловский, Юрий Филоненко, Валерьян Бахарев, Геннадий Мосин и многие другие.
Скульптор и заслуженный художник РСФСР Виталий Зайков создал памятник «Сказ об Урале», установленный на Привокзальной площади Челябинска. Памятник изображает могучего кузнеца-великана, символизируя горнорудную промышленность. Зайков также создал другие скульптуры, установленные в разных местах Урала.
Учившийся в УрГУ писатель-документалист Алексей Иванов в начале XXI века создал серию работ, посвящённых истории и культуре Урала. Основной цикл текстов называется «Хребет России» (метафорический образ Уральских гор), на его базе совместно с известным журналистом Леонидом Парфёновым была создана одноимённая серия документальных фильмов.
Кревська унія: причини укладання, суть та наслідки
Кревська унія 1385 року — угода, укладена між Королівством Польським та Великим князівством Литовським, Руським і Жемайтійським 14 серпня 1385 р. у м. Крево (Білорусь).. Причини: Після Ольгерда, внаслідок міжусобної боротьби, до влади прийшов його молодший син Ягайло (1377 — 1392). З самого початку він зіткнувся з цілою низкою проблем, які постали перед Великим князівством Литовським: внутрішньою нестабільністю в державі, викликаною в значній мірі порушенням ним принципу родового старшинства в успадкуванні великокнязівського престолу; і; посиленням агресивних сусідів — Тевтонського ордену та Московського князівства. У такій ситуації Ягайло змушений був шукати зовнішньої підтримки. У 1385 р. він погодився на пропозицію Польщі, яка мріяла про українські та білоруські землі, захоплені Литвою, і уклав із нею у замку Крево, неподалік Вільно, унію.
Суть:
1) об'єднання Польщі і Литви в єдину державу внаслідок шлюбу польської королеви Ядвіги і литовського князя Ягайла;
2) обрання польським королем Ягайла, який прийняв ім'я Владислава II та одночасно залишався великим князем литовським;
3) перехід у католицтво язичницького населення Литви. Наслідки:Кревська унія створила реальні передумови для боротьби із зовнішньою загрозою. Водночас вона викликала небезпеку польської експансії на територію Великого князівства Литовського.. Тому реалізація умов унії, спроби ліквідувати державний суверенітет Литви і перетворити залежні від неї землі Русі на об'єкт феодальної колонізації польською елітою, відразу ж викликала сильну протидію. Як наслідок, протягом майже двох століть після укладення Кревської унії зберігалася державна окремішність Литви та Польщі, які, незважаючи на спільного володаря, залишалися двома самостійними політичними організмами.
Своеобразен вклад Урала в искусство и культуру России. С XIV—XVI вв. известна башкирская народная песня «Урал». Башкирский национальный герой Салават Юлаев известен как автор стихов и песен, в частности, ему приписываются тексты «Урал» и «Мой Урал».
Фундамент, на котором выросло декоративно-прикладное искусство Урала, — это промышленность. Уральское камнерезное искусство — уникальная разновидность русского декоративно-прикладного искусства. Урал является центром отечественной промышленной обработки мрамора. Известен Урал также промышленным производством различных чугунных предметов домашнего обихода, а также его художественным литьём (Каслинское литьё). В начале XVIII века на заводе в Екатеринбурге отливали чугунные горшки, котлы и чугунные заслонки к печам. Позднее чугунное литьё стали применять более широко, в том числе, в архитектуре и промышленности. Было возрождено получение булатной стали, зародилась металлургия легированных сталей.
Наиболее известными уральскими писателями являются Сергей Аксаков, Дмитрий Мамин-Сибиряк и Павел Бажов (впервые выполнил литературную обработку уральских сказов: «Малахитовая шкатулка», «Каменный цветок», «Серебряное копытце», «Хозяйка Медной горы» и многие другие).
Вклад в искусство и культуру России также внесли уральские художники, такие как Алексей Денисов-Уральский, Виталий Волович, Алексей Казанцев, Миша Брусиловский, Юрий Филоненко, Валерьян Бахарев, Геннадий Мосин и многие другие.
Скульптор и заслуженный художник РСФСР Виталий Зайков создал памятник «Сказ об Урале», установленный на Привокзальной площади Челябинска. Памятник изображает могучего кузнеца-великана, символизируя горнорудную промышленность. Зайков также создал другие скульптуры, установленные в разных местах Урала.
Учившийся в УрГУ писатель-документалист Алексей Иванов в начале XXI века создал серию работ, посвящённых истории и культуре Урала. Основной цикл текстов называется «Хребет России» (метафорический образ Уральских гор), на его базе совместно с известным журналистом Леонидом Парфёновым была создана одноимённая серия документальных фильмов.
Объяснение:
Кревська унія: причини укладання, суть та наслідки
Кревська унія 1385 року — угода, укладена між Королівством Польським та Великим князівством Литовським, Руським і Жемайтійським 14 серпня 1385 р. у м. Крево (Білорусь).. Причини: Після Ольгерда, внаслідок міжусобної боротьби, до влади прийшов його молодший син Ягайло (1377 — 1392). З самого початку він зіткнувся з цілою низкою проблем, які постали перед Великим князівством Литовським: внутрішньою нестабільністю в державі, викликаною в значній мірі порушенням ним принципу родового старшинства в успадкуванні великокнязівського престолу; і; посиленням агресивних сусідів — Тевтонського ордену та Московського князівства. У такій ситуації Ягайло змушений був шукати зовнішньої підтримки. У 1385 р. він погодився на пропозицію Польщі, яка мріяла про українські та білоруські землі, захоплені Литвою, і уклав із нею у замку Крево, неподалік Вільно, унію.
Суть:
1) об'єднання Польщі і Литви в єдину державу внаслідок шлюбу польської королеви Ядвіги і литовського князя Ягайла;
2) обрання польським королем Ягайла, який прийняв ім'я Владислава II та одночасно залишався великим князем литовським;
3) перехід у католицтво язичницького населення Литви. Наслідки:Кревська унія створила реальні передумови для боротьби із зовнішньою загрозою. Водночас вона викликала небезпеку польської експансії на територію Великого князівства Литовського.. Тому реалізація умов унії, спроби ліквідувати державний суверенітет Литви і перетворити залежні від неї землі Русі на об'єкт феодальної колонізації польською елітою, відразу ж викликала сильну протидію. Як наслідок, протягом майже двох століть після укладення Кревської унії зберігалася державна окремішність Литви та Польщі, які, незважаючи на спільного володаря, залишалися двома самостійними політичними організмами.
Объяснение: