3. государство. В этом государстве правит король, но высшие административные должности — выборные. Проблема, однако, в том, что каждый гражданин Утопии накрепко привязан к своей профессиональной корпорации, а значит, не имеет никаких шансов получить доступ к управлению. Поскольку правители слишком далеки от народа, на острове нет единой продуманной идеологии: утверждается вера в единое божество, но «детали» каждый волен продумывать по собственному усмотрению.
4. томазо кампанелла
5. Основу утопии Кампанеллы составляло упразднение причины неравенства — то есть частной собственности, поэтому все солярии (жители Города Солнца) являются «одновременно богатыми и вместе с тем бедными: богатыми — потому, что у них есть всё, бедными — потому, что у них нет никакой собственности, и поэтому не они служат вещам, а вещи служат им»
Доцільно сказати, що постать І. Мазепи (1687 – 1708 рр.) складна і неоднозначна. У ній дивовижно органічно поєднуються захисник української державності і кар'єрист, тонкий дипломат і улесливий царедворець, щедрий меценат і прихильник жорстокого ставлення до народних мас. Своє гетьманство (липень 1687 р.) І. Мазепа починав як політик чіткої промосковської орієнтації. Головною метою гетьмана було об'єднання у рамках однієї держави всіх українських земель та створення станової держави західноєвропейського зразка. Для реалізації своїх планів Мазепа намагався створити для себе надійну опору – тобто сформувати аристократичну верхівку суспільства з козацької старшини. Для цього він роздавав старшині землі та залежних селян.
Історичні факти переконливо свідчать, що Мазепа не зраджував союзові з Росією, а сам неодноразово був зраджений російською стороною. Не зраджував він і українській державності, бо відповідно до його угоди зі Швецією, Україна мала стати великим князівством під номінальним протекторатом шведського короля.
І хоча на дії Мазепи, крім зовнішніх обставин, певний відбиток наклали особисте честолюбство, прагнення до влади, піклування про власні матеріальні інтереси, об'єктивно значна частина його вчинків мала прогресивний характер, оскільки була спрямована на пошуки оптимальної формули збереження української автономії в умовах кризової ситуації.
1. высшая ценность-жизнь человека
2. томас мор
3. государство. В этом государстве правит король, но высшие административные должности — выборные. Проблема, однако, в том, что каждый гражданин Утопии накрепко привязан к своей профессиональной корпорации, а значит, не имеет никаких шансов получить доступ к управлению. Поскольку правители слишком далеки от народа, на острове нет единой продуманной идеологии: утверждается вера в единое божество, но «детали» каждый волен продумывать по собственному усмотрению.
4. томазо кампанелла
5. Основу утопии Кампанеллы составляло упразднение причины неравенства — то есть частной собственности, поэтому все солярии (жители Города Солнца) являются «одновременно богатыми и вместе с тем бедными: богатыми — потому, что у них есть всё, бедными — потому, что у них нет никакой собственности, и поэтому не они служат вещам, а вещи служат им»
отметь ответ лучшим(корона) если ))
Доцільно сказати, що постать І. Мазепи (1687 – 1708 рр.) складна і неоднозначна. У ній дивовижно органічно поєднуються захисник української державності і кар'єрист, тонкий дипломат і улесливий царедворець, щедрий меценат і прихильник жорстокого ставлення до народних мас. Своє гетьманство (липень 1687 р.) І. Мазепа починав як політик чіткої промосковської орієнтації. Головною метою гетьмана було об'єднання у рамках однієї держави всіх українських земель та створення станової держави західноєвропейського зразка. Для реалізації своїх планів Мазепа намагався створити для себе надійну опору – тобто сформувати аристократичну верхівку суспільства з козацької старшини. Для цього він роздавав старшині землі та залежних селян.
Історичні факти переконливо свідчать, що Мазепа не зраджував союзові з Росією, а сам неодноразово був зраджений російською стороною. Не зраджував він і українській державності, бо відповідно до його угоди зі Швецією, Україна мала стати великим князівством під номінальним протекторатом шведського короля.
І хоча на дії Мазепи, крім зовнішніх обставин, певний відбиток наклали особисте честолюбство, прагнення до влади, піклування про власні матеріальні інтереси, об'єктивно значна частина його вчинків мала прогресивний характер, оскільки була спрямована на пошуки оптимальної формули збереження української автономії в умовах кризової ситуації.