Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська
Элективный курс «Духовная жизнь в России XX в.» предлагается для изучения в старших классах различных типов средних учебных заведений (общеобразовательных школ, гимназий, лицеев, колледжей и др.), проведения факультативных занятий. Его назначение — раскрыть неоднозначность, противоречивость, богатство духовной жизни народов России на протяжении целого столетия, ознакомить юношество со взглядами представителей отечественной общественной мысли, науки и культуры, чья деятельность в разные годы определяла общественное сознание и духовно-нравственный облик россиян.
Программа исходит из того, что духовная жизнь России дооктябрьского, советского и постсоветского периодов — это единый процесс, этапы которого связаны между собой определенной преемственностью. В программе представлены различные стороны жизни общества (социально-экономическая, политическая, этническая и др.), преломленные сквозь призму их духовного осмысления современниками и потомками.
Стержневая идея курса — раскрытие духовной и культурной жизни многонационального и многоконфессионального российского общества через созидательную деятельность людей, отдельных личностей, чьи взгляды и идеалы оказывали решающее влияние на развитие общества и нравственную атмосферу в нем. При отборе персоналий учитывалось, насколько их жизнь и деятельность могут служить примером для выбора стереотипа поведения в различных исторических ситуациях, правил духовного выживания в условиях, неблагоприятных для реализации личностного потенциала.
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська
Программа исходит из того, что духовная жизнь России дооктябрьского, советского и постсоветского периодов — это единый процесс, этапы которого связаны между собой определенной преемственностью. В программе представлены различные стороны жизни общества (социально-экономическая, политическая, этническая и др.), преломленные сквозь призму их духовного осмысления современниками и потомками.
Стержневая идея курса — раскрытие духовной и культурной жизни многонационального и многоконфессионального российского общества через созидательную деятельность людей, отдельных личностей, чьи взгляды и идеалы оказывали решающее влияние на развитие общества и нравственную атмосферу в нем. При отборе персоналий учитывалось, насколько их жизнь и деятельность могут служить примером для выбора стереотипа поведения в различных исторических ситуациях, правил духовного выживания в условиях, неблагоприятных для реализации личностного потенциала.