Літопис Самійла Величка починається так: «Цікавому норову людському не може нічого бути сподобнішого, ласкавий читальнику, як читати книги и дізнаватися
про давні людські діяння та вчинки... Оглядаючи літописні та історичні писання чужо-
земних письменників, читав я про всілякі діяння й побачив, що славу тих чужоземців
пояснено й незатемнено. Цього не скажеш про наших сармато-козацьких предків, що
так само, як і чужинці, вели війни й славилися лицарською відвагою та богатирськими
чив, що славу нашу сховано під плащем іхніх нікчемних лінощів. Бо коли хто з давніх
Подвигами. Наші письменники про них нічого не написали і не розтлумачили я побачив, що славу нашу сховано під плащем їхніх нікчемних лінощей. Бо коли з давніх слов'яно-козацьких письменників і відтворив якусь, варту пам'яті, сучасну йому подію,
то записав це вельми куцим і короткослівним реєстриком, не відзначивши, з яких причин це стало, як відбувалося і як закінчилося не зазнавши й побічних обставин
1. визначте, ким був автор документа, про що йдеться в поданому уривку, з'ясуйте, коли відбулися описані події.
2.визначте, як автор розповіді ставиться до подій або історичних діячів,
про які йдеться; поміркуйте, навіщо він свідчить про події
, що хотів повідомити;
з'ясуйте значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі.
3.Поясніть, у чому для себе вбачаєте цінність джерела; стисло висловте
своє ставлення до описаних подій або діячів.