Іван Скоропадський - чимось особливим він не прославився,тому ,що у нього не було можливостей.Підписав Решетилівський статті -по факту,повністю створені російським урядом,тому він був вимушений підписати
Павло Полуботок - до нього в мене ставлення вже краще ніж до попередника, бо він активно підтримував ліквідацію Малоросійської колегії, яка була створена при правлінні Скоропадського, а також мав на меті вмовити російського царя повернути право самостійно обирати гетьмана і повернути втрачені привілеї і права коз. держави
Данило Апостол - щодо нього я можу сказати що він краще за свого попередника,бо не дивлячись на те,що підпорядковувався російським царем згідно з "Рішительними пунктами 1727 " він домігся заснувати нову Підпільненську Січ
Петро Калнишевський -для мене він не відзначився нічим, окрім того, що був останнім отаманом Підпільненської Січі, і прожив 113 років у монастирі, куди був ув'язнений (кажуть, що він міг бачити сонячне світло тільки 2 рази на рік )
Максим Залізняк -був гетьманом повстання Коліївщини, нічого особливого не зробив
Олекса Довбуш -його діяльність як керівника опришківського руху мені сподобалася, особливо він прославився своїми Карпатськими рухами
Іван Гонта -на відміну від Залізняка ,під час повстання Коліївщини був жорстоко страчений поляками
Григорій Сковорода -мені подобаєподобаєтьються його твори та філософські учіння
Помещик — владелец поместья в России в конце XV — начале XX века.
так называли владельца имения, которое предоставлялось служилому человеку дворянину по обязательствам службы — военной или государственной — на срок службы или пожизненно, в рамках поместной системы.
помещиками называли землевладельцев из потомственных дворян. Основные земли помещиков находились в центральных губерниях Европейской России и на Украине в Сибири помещиков практически не было.
Взамен части отобранных у них старых земель князья получали вотчины на территории великого Московского и Владимирского княжеств, а также покупали или получали в приданое вотчины. Постепенно с княжеским землевладением сближалось боярское, но закончился этот процесс лишь к середине века. Многие старые феодальные вотчины мельчали в семейных разделах. Фонд вотчинных земель сокращался из-за роста землевладения церквей-монастырей, митрополита и епископов.
Категории крестьянства.
В XVI в. крестьяне делились на:
-владельческих, принадлежавших различным собственникам из числа феодалов;
-дворцовых, находившихся во владении дворцового ведомства московских царей.
В центральных густонаселенных районах сложилось устойчивое поместно-вотчинное землевладение различных категорий светских и духовных феодалов. На обширных, слабонаселенных окраинах сохранялись различные формы общинного крестьянского землевладения, постепенно включаемого в сферу усиления зависимости со стороны государства.
Отменив этот указ, императрица Анна Иоанновна, указом 17 марта 1731 года подтвердила, тем не менее, соединение поместий и вотчин и установила для тех и других одинаковый порядок наследования. В 1746 году Елизавета Петровна запретила кому бы то ни было, кроме дворян, покупать крестьян и землю. Монопольное право на владение населёнными землями было законодательно закреплено в 1762 году в Манифесте о вольности дворянства.
Много хочешь
Но я все-таки напишу
Объяснение:
Іван Скоропадський - чимось особливим він не прославився,тому ,що у нього не було можливостей.Підписав Решетилівський статті -по факту,повністю створені російським урядом,тому він був вимушений підписати
Павло Полуботок - до нього в мене ставлення вже краще ніж до попередника, бо він активно підтримував ліквідацію Малоросійської колегії, яка була створена при правлінні Скоропадського, а також мав на меті вмовити російського царя повернути право самостійно обирати гетьмана і повернути втрачені привілеї і права коз. держави
Данило Апостол - щодо нього я можу сказати що він краще за свого попередника,бо не дивлячись на те,що підпорядковувався російським царем згідно з "Рішительними пунктами 1727 " він домігся заснувати нову Підпільненську Січ
Петро Калнишевський -для мене він не відзначився нічим, окрім того, що був останнім отаманом Підпільненської Січі, і прожив 113 років у монастирі, куди був ув'язнений (кажуть, що він міг бачити сонячне світло тільки 2 рази на рік )
Максим Залізняк -був гетьманом повстання Коліївщини, нічого особливого не зробив
Олекса Довбуш -його діяльність як керівника опришківського руху мені сподобалася, особливо він прославився своїми Карпатськими рухами
Іван Гонта -на відміну від Залізняка ,під час повстання Коліївщини був жорстоко страчений поляками
Григорій Сковорода -мені подобаєподобаєтьються його твори та філософські учіння
Короче как-то так
Помещик — владелец поместья в России в конце XV — начале XX века.
так называли владельца имения, которое предоставлялось служилому человеку дворянину по обязательствам службы — военной или государственной — на срок службы или пожизненно, в рамках поместной системы.
помещиками называли землевладельцев из потомственных дворян. Основные земли помещиков находились в центральных губерниях Европейской России и на Украине в Сибири помещиков практически не было.
Взамен части отобранных у них старых земель князья получали вотчины на территории великого Московского и Владимирского княжеств, а также покупали или получали в приданое вотчины. Постепенно с княжеским землевладением сближалось боярское, но закончился этот процесс лишь к середине века. Многие старые феодальные вотчины мельчали в семейных разделах. Фонд вотчинных земель сокращался из-за роста землевладения церквей-монастырей, митрополита и епископов.
Категории крестьянства.
В XVI в. крестьяне делились на:
-владельческих, принадлежавших различным собственникам из числа феодалов;
-дворцовых, находившихся во владении дворцового ведомства московских царей.
В центральных густонаселенных районах сложилось устойчивое поместно-вотчинное землевладение различных категорий светских и духовных феодалов. На обширных, слабонаселенных окраинах сохранялись различные формы общинного крестьянского землевладения, постепенно включаемого в сферу усиления зависимости со стороны государства.
Отменив этот указ, императрица Анна Иоанновна, указом 17 марта 1731 года подтвердила, тем не менее, соединение поместий и вотчин и установила для тех и других одинаковый порядок наследования. В 1746 году Елизавета Петровна запретила кому бы то ни было, кроме дворян, покупать крестьян и землю. Монопольное право на владение населёнными землями было законодательно закреплено в 1762 году в Манифесте о вольности дворянства.
Надеюсь тебе мой ответ, удачи;)
Объяснение: