Рублев продолжил лучшие традиции современного русского и византийского искусства. Сильное воздействие на него, несомненно, оказало творчество Феофана Грека. Быть может, Рублев был знаком и с новгородскими росписями Феофана и его учеников. Он наследует не только высокое техническое мастерство - для него, так же как для Феофана, иконопись - это “умное делание”. И Феофан и Рублев стремятся выразить в искусстве “мудрость жизни”. Однако в творчестве московского художника живописная концепция 14 века подверглась коренной переработке. Феофановское “индивидуалистическое” начало - свободный, широкий мазок, эскизность исполнения - несвойственно живописи Рублева. 2. В работе над убранством Благовещенского собора встретились два великих мастера древней Руси, по-своему выразивших в искусстве полную драматических столкновений эпоху. Феофан — в трагических, титанических образах, Рублев — в гармонически-светлых, воплотивших мечту о мире и согласии между людьми. Именно эти два мастера были создателями классической формы русского иконостаса. 3. Творчество Феофана Грека и Рублёва являются одной из вершин русской и мировой культуры. Выбери предложения
Діти ходили до школи. Провідну роль у формуванні особистості юного римлянина грало домашнє навчання і виховання. Тут діти отримували релігійне виховання, при цьому батько виконував обов'язки жерця. Родині древніх римлян покровительствовало безліч богів: Юнона шанувалася як охоронниця шлюбу і кохання, дволикий Янус охороняв двері дому та й т д. Батько був у сім'ї необмеженим володарем. Він мав право навіть продати своїх дітей в рабство. Мати користувалася куди меншими правами, ніж батько, але грала у вихованні почесну роль. Дівчатка та дівчата знаходились під невсипущим наглядом матері аж до заміжжя. Хлопчики до 16-річного віку під наглядом батька вивчали домашню та польові роботи, опановували мистецтво володіння зброєю. Весь цей час їм потрібно було носити довге волосся [5,19]. Атмосфера в родині часто була далеко не ідилічної. Нерідко матері довіряли дочкам свої таємні захоплення та зради. На очах дітей батьки творили жорстоку розправу над рабами, брали участь у непристойних пиятиках.
Тут діти отримували релігійне виховання, при цьому батько виконував обов'язки жерця. Родині древніх римлян покровительствовало безліч богів: Юнона шанувалася як охоронниця шлюбу і кохання, дволикий Янус охороняв двері дому та й т д. Батько був у сім'ї необмеженим володарем. Він мав право навіть продати своїх дітей в рабство. Мати користувалася куди меншими правами, ніж батько, але грала у вихованні почесну роль. Дівчатка та дівчата знаходились під невсипущим наглядом матері аж до заміжжя. Хлопчики до 16-річного віку під наглядом батька вивчали домашню та польові роботи, опановували мистецтво володіння зброєю. Весь цей час їм потрібно було носити довге волосся [5,19].
Атмосфера в родині часто була далеко не ідилічної. Нерідко матері довіряли дочкам свої таємні захоплення та зради. На очах дітей батьки творили жорстоку розправу над рабами, брали участь у непристойних пиятиках.