Литовсько – польська доба
варіант 1
1. яким чином українські землі увійшли до складу литовського князівства?
а) шляхом загарбання (агресії) ; б) шляхом „тихої експансії”; в) в результаті спільної боротьби з монголо – татарами.
2. першу спробу приєднати галичину до польщі зробив:
а) юрій – болеслав іі; б) казимир ііі; в) дмитро дедько; г) вірної відповіді немає.
3. кревська унія – це:
а) збірка законів; б) указ короля; в) союз, об’єднання 2 держав.
4. розташуйте імена великих литовських князів у хронологічній послідовності:
а) ягайло; б) вітовт; в) ольгерд; г) гедимін; д) міндовг.
5. фільварок – це велике володіння:
а) яке базується на праці кріпосних селян; б) в основі якого є праця найманих робітників; в) яке має натуральний характер; г) яке має товарний характер.
6. шляхта – це:
а) міщани в країнах європи; б) виборний орган місцевого самоврядування; в) привілейована верства населення в польщі, литві, україні та білорусії. г) великі польські та українські землевласники.
7. річ посполита виникла після підписання:
а) кревської унії; б) городельської унії; в) люблінської унії; г) брестської унії.
8. коли виникла греко – католицька релігія в україні?
а) у 1569 р. ; б) у 1596 р. ; в) у 1600 р. ; г) у 1648 р. ; д) ваш варіант.
9. запорізьку січ заснував:
а) б. хмельницький; б) п. сагайдачний; в) дм. вишневецький.
10. розташуйте у хронологічній послідовності події:
а) люблінська унія; б) битва на синіх водах; в) брестська унія; г) грюнвальдська битва; д) заснування запорізької січі.
варіант 2
1. галицько-волинське князівство перестало існувати у:
а) 1240 р. ; б) 1242 р. ; в) 1340 р. ; г) ваш варіант.
2. першу спробу приєднати галицько-волинське князівство до литви зробив:
а) любарт; б) ольгерд; в) вітовт.
3. у xiv ст. на землі галичини претендували:
а) чехія; б) московське князівство; в) угорщина; г) польща; д) литва.
4. „литовський статут” – це:
а) збірка законів; б) указ короля; в) союз 2 держав.
5. за якою угодою визнавався політичний суверенітет литви на чолі з великим князем?
а) кревською; б) городельською; в) люблінською.
6. великими українськими магнатами у xiv - xvі ст. були сім’ї:
а) острозьких; б) вишневецьких; в) семиренко; г) терещенко.
7. унія – це:
а) державні акти польських королів; б) об’єднання, союз між державами; в) іння певної частини держави.
8. розташуйте у хронологічній послідовності події:
а) шлюб ягайла та ядвіги; б) битва на синіх водах; в) перехід смоленщини та чернігово–сіверщини до московського князівства; г) брестська унія.
9. „ординація” була підписана між:
а) поляками та литовцями; б) литовцями та українськими селянами; в) турками та поляками; г) поляками та козаками.
10. коли виникла держава річ посполита:
а) у 1385 р. ; б) у 1569 р. ; в) у 1596 р. ; г) ваш варіант.
варіант 3
1. в якій послідовності княжили великі князі литовські:
а) ольгерд, гедимін, ягайло; б) гедимін, ольгерд, ягайло; в) ягайло, гедимін, ольгерд.
2. кревська унія була укладена між:
а) польщею та великим князівством литовським; б) польщею та річчю посполитою; в) литвою та польщею.
3. річ посполита виникла внаслідок підписання унії:
а) кревської; б) брестської; в) люблінської.
4. битва на синіх водах (1362 р. ) відбулася між:
а) литовськими та ординськими військами; б) руськими та литовськими військами; в) руськими та турецькими військами.
5. литовські статути були прийняті в:
а) 1529, 1566, 1588; б) 1529, 1566, 1599; в) 1526, 1566, 1599.
6. міста в україні у період середньовіччя були:
а) закриті та відкриті; б) державні та приватновласницькі; в) княжі та шляхетські.
7. професійні общини ремісників мали назву:
а) цехи; б) майстерні; в) гільдії.
8. за яким литовським статутом шляхта стала господарем усіх земель:
а) 1529 р. ; б) 1566р. ; в) 1588р.
9. панщина – це:
а) відробіткова повинність; б) грошовий податок; в) обробка панського поля.
10. поставте в хронологічній послідовності факти:
а) утворення козацтва; б) посилення феодального та кріпосницького гніту в 15 ст. ; в) розгортання визвольної та антифеодальної боротьби; г) заснування січі; д) загарбання українських земель іноземними державами.
На обложке изображён Памятник Минину и Пожарскому работы Ивана Мартоса — это своего рода краудфандинговый проект XIX века. Идея создать такой монумент на народные деньги возникла в 1803 году на заседании петербургского Вольного общества любителей словесности, наук и художеств. Тогда публицисты призывали очарованных Античностью деятелей искусства обратиться к сюжетам из отечественной истории. Горожанин Кузьма Минин и полководец князь Дмитрий Пожарский были идеальными героями: в годы Смутного времени, в начале XVII века, один организовал, а другой возглавил ополчение, освободившее Москву от иноземных захватчиков. В 1804 году Мартос представил первый скульптурный эскиз. Однако проект решили отложить. В 1808-м за дело взялись нижегородцы. Провели конкурс эскизов, и работа Мартоса была признана лучшей. Императорским указом объявили сбор средств по народной подписке, имена жертвователей публиковались в прессе.
Изначально монумент хотели поставить в Нижнем Новгороде, где Минин призвал народ сформировать ополчение. Но в 1811 году решили, что место памятнику в Москве. Это был первый скульптурный монумент в городе. Сначала он стоял близ торговых рядов (в наши дни — территория ГУМа), и Минин указывал рукой на Кремль, в котором в 1610–1612 годах засели враги. Однако в 1930-е памятник перенесли на нынешнее место, к Покровскому собору.
1. Минин. Одежда представителя народа не стилизована под античную: туника Минина с каймой напоминает рубаху; на нём порты. К тому же у Минина русская стрижка «в скобку». Но правильные черты лица нижегородца как будто скопированы с античных изображений богов и героев: в классицизме такая внешность — знак нравственной цельности персонажа.
2. Меч. За него держатся оба героя: они готовы дать отпор врагу вместе. Оружие в ножнах похоже на изображения античных мечей на гравюрах конца XVIII века с римскими древностями (в частности, работы Джованни Баттисты и Франческо Пиранези).
3. Пожарский. На первом эскизе герои стояли рядом, однако скульптора раскритиковали: не следует уравнивать выходца из народа с князем. И Мартос решил изобразить Пожарского сидящим, ещё не совсем оправившимся от ран, полученных в битвах с поляками. Нижегородцы призвали талантливого военачальника возглавить ополчение, когда он лечился в своём имении в Мугрееве.
4. Эксомида. Пожарский одет в хитон на одно плечо, как носили спартанские воины: по канонам классицизма благородного героя следует изображать в античном наряде.
5. Портрет скульптора. Самого Мартоса в облике горожанина, отправляющего в ополчение сыновей, изобразил его ученик Самуил Гальберг. Античные сюжеты о родителях, жертвующих на благо отечества собственных детей, были близки скульптору. Один его сын участвовал в Отечественной войне 1812 года, а другой, находясь на стажировке в Европе, попал в плен к наполеоновским солдатам и погиб в 1813-м.
6. Подвиг Минина. Сюжет переднего барельефа — нижегородцы по призыву земляка сдают деньги и драгоценности, чтобы собрать ополчение. Их движения торжественны, словно они античные граждане, совершающие священнодействие.
7. Памятная надпись. Её текст «Гражданину Минину и князю Пожарскому благодарная Россия. Лета 1818» Александр Пушкин критиковал за излишнюю лаконичность: не упомянуты ни имена героев, ни статус Минина.
8. Подвиг Пожарского. На барельефе с задней стороны ополченцы во главе с Пожарским изгоняют поляков из Москвы. И снова античные одеяния сочетаются со стилизованными русскими шлемами и изображением на щите Богоматери — заступницы русских воинов.
9. Шлем. Единственная деталь облачения Пожарского, напоминающая внешним видом, что он русский князь.
10. Щит. Он выглядит как эгида древнегреческой богини Афины, только на месте головы горгоны Медузы находится орифламма с изображением Нерукотворного.
Объяснение:
Информация взята из сайта https://the--morning--spb-livejournal-com.turbopages.org/the-morning-spb.livejournal.com/s/355928.html -- можете сами найти, что вам нужно и более подробно узнать об этом памятнике.
Сарыарқа — Қазақстанның ірі физикалық-географиялық және табиғи-тарихи аймағының бірі. Сарыарқа – халықтық атау. Сарыарқаға Қарағанды, Ақмола облыстарының жері толықтай, бұрынғы Торғай, Семей, Павлодар облысының біраз жері кіреді. Қарағанды облысының территориясы, негізінен, Сарыарқаның орта бөлігінде орналасқан. Сондықтан да жергілікті халық осы өңірді ежелден Сарыарқа, Арқа даласы деп атаған. Сарыарқа атауы «жер бетіндегі өсімдіктері күйгендіктен сарғайып жататын кең де үлкен жон, жалпақ үстірт, сансыз адырлы қырқа» ұғымын білдіреді.
Объяснение:
Бұл сарыарқа туралы 100000000000000000000%-ға дұрыс