Ұлы қоныс аударуды бастаған тайпа:
A. Сарматтар
B. Үйсіндер
C. Сақтар
D. Ғұндар
E. Қаңлылар
3. Каталаун шайқасы қай жылы болды?
A. 355 жылы
B. 441 жылы
C. 451 жылы
D. 512 жылы
E. 422 жылы
4. Сарматтардың маңызды ескерткіші:
A. Сынтас
B. Бесшатыр
C. Берел
D. Шілікті
E. Бәйгетөбе
5. Катафрактарий дегеніміз не?
A. Ғұндардың жаяу әскері
B. Сарматтардың атты әскері
C. Ескерткіш атауы
D. Ғұндардың басқару жүйесі
E. Сармат жауынгері
6. Андроновтық тұрпаттың белгілерін сипаттаған:
A. Академик В. П. Алексеев
B. К. А. Ақышев
C. М. М. Герасимов
D. З. М. Самашев
E. Геродот
7. Ғұндар мемлекетінің негізін қалаушы кім?
A. Чжи-чжи
B. Атилла
C. Мөде
D. Кир
E. Ромул
8. «Жер – мемлекеттің негізі» деген кім?
A. Чжи-чжи
B. Атилла
C. Мөде
D. Кир
E. Ромул
9. Ғұндардың Батысқа жорығын басқарған?
A. Чжи-чжи
B. Атилла
C. Мөде
D. Кир
E. Ромул
10. Ғұндардың басшысының лауазымы
A. гуньмо
B. хан
C. шаньюй
D. патша
E. король
Лицарський турнір — військове змагання лицарів у середньовічній Західній Європі. Імовірно, турніри почали проводитись з другої половини XI століття. Батьківщина турнірів — Франція.Батьком турніру називають Жоффруа де Прейлі (перша половина XI століття). Призначення турніру — демонстрація бойових якостей лицарів, що складали головну військову силу Середньовіччя. Сучасні французькі історики[1]пов'язують появу турнірів з ситуацією що склалася на той момент в Північній Франції серед лицарства. Внаслідок жорсткого майорату сформувався потужний молодших синів які не мали майже ніяких сподівань на батьківський спадок та родину[2]. Єдиним шансом якось просунутися в житті для цих молодих вояків була війна, тож вони усіляко її підтримували, а часто й провокували. Феодали та голови знатних родів змушені були постійно утримувати в покорі цю буйну молодь. Хоч сама ідея змагань між вояками дуже давня, але турніри як постійне явище виникли саме як заміна війні в мирний час, аби чимось зайняти войовничих лицарів. Перші турніри проводилися на кордонах феодальних ворогів, без сторонніх глядачів і зводилися до боїв між двома загонами. Однак турніри розвивалися і поступово почалиТурніри зазвичай влаштовувалися королем або баронами, великими сеньйорами в особливо урочистих випадках: на честь шлюбів королів, принців крові, у зв'язку з народженням спадкоємців, укладанням миру і т. д. На турніри збиралися лицарі з усіх кінців Європи. Він відбувався публічно, при широкому скупченні феодальної знаті та народу.«Якогось надвечір'я заполонивши двір,
лицарство розмаїте затіяло турнір,
і сходилися в герці на мить, і падав хтось...
На молодців поглянути жіноцтво теж зійшлось.[3] »
Зазвичай турніри проводилися взимку, найчастіше в лютому чи на Різдво. Рідше їх організовували в жовтні й на Великдень. Турніри також намагалися не проводити в неділю та у вихідні дні.
Найчастіше турніри починалися у понеділок чи вівторок і тривали до п'ятниці. При цьому перший день зазвичай відводився для змагань молодих та недосвідчених лицарів. Змагання тривали від полудня й до смеркання, після чого починався бенкет.
Для турніру обиралось підходяще місце поблизу великого міста. Влаштовувалося ристалище. Воно зазвичай мало чотирикутну форму і було обнесене дерев'яним бар'єром. Поруч ставились лавки, ложі, намети для глядачів. Проведення турніру регламентувалось особливим кодексом, за дотриманням якого стежили герольди, вони називали імена учасників і умови турніру. набувати ознак театралізованого спортивного дійства з правилами, регламентацією та глядачами.Умови (правила) були різними. В цілому з часом турніри усе більше віддалялися від справжніх боїв, а з іншого постійно зростали вимоги до учасників турнірів, їх спорядження тощо. Тому ранні турніри фактично були повноконтактними боями простих воїнів у бойових обладунках, лише дещо пом'якшеними правилами, а пізні турніри це фактично елітний вид спорту який вимагав великих витрат і спеціального спорядження. Наприклад XIII столітті лицар не мав права брати участь у турнірі, якщо не міг довести, що чотири покоління його предків були вільними людьми. Згодом на турнірі почали перевіряти герби, запровадили спеціальні турнірні книги і турнірні списки. Учасники турнірів повинні були користуватися однаковою зброєю. Частіше за все спочатку лицарі, щойно посвячені в лицарське звання, так зване «жюте» мчали один на одного зі списом напереваги. Якщо списи ламалися, бралися за меч, потім за булаву. Турнірна зброя була тупою, і лицарі старалися лише вибити суперника з сідла. Такий поєдинок називався тіост — поєдинок на списах.
Відповідь: 2.17 августа 1648 года у городка Престон (Ланкашир, Англия) в ходе Английской революции XVII века произошло решающее сражение Второй гражданской войны в Англии. Армия английского парламента во главе с Оливером Кромвелем одержала верх над численно превосходящим войском шотландских «ингейджеров» и английских роялистов, чем обеспечила победу в войне и свержение монархии.
Подробнее: https://eadaily.com/ru/news/2019/08/17/etot-den-v-istorii-1648-god-pobeda-kromvelya-v-bitve-pri-prestone
1.Яков I и Карл I последовательно отстаивали прерогативы короны и приоритет начал абсолютизма в ущерб исторической конституции Англии. Практическое влияние парламента на государственные дела ослабло: с 1611 по 1640 г. парламент в общей сложности не заседал и двух лет. Корона предпочитала обходиться без парламента, потому что встречала в нем постоянную оппозицию. И не могла обходиться без одобренных парламентом налогов и субсидий, потому что оппозиционное население отказывалось платить налоги, и суды занимали в этом двоякую позицию, следуя принципам «общего права» (в 1629 г. парламент прямо постановил, что «врагом английской свободы является тот, кто будет платить не утвержденные парламентом налоги»).
Пояснення: